З 1 грудня 2022 року почнуть діяти нові розміри прожиткового мінімуму. Зокрема, базово на одну особу він становитиме на місяць 2589 грн (узагальнений показник).

Водночас для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 грудня 2022 року буде встановлено такі показники прожиткового мінімуму:

• для дітей віком до 6 років — 2272 грн;
• для дітей віком від 6 до 18 років — 2833 грн;
• для працездатних осіб — 2684 грн;
• для осіб, які втратили працездатність — 2093 грн.

При цьому розмір мінімальної заробітної плати не зміниться. Як і з 1 жовтня 2022 року, він становитиме:

• у місячному розмірі — 6700 грн,
• у погодинному розмірі — 40,46 грн.

Тепер розглянемо, на які основні показники вплине підвищення прожиткового мінімуму та як зростуть суми соціальних допомог.

Індексація заробітної плати

Індексації підлягає зарплата у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (п. 4 Порядку № 1078).

Тож з 01.12.2022 р. індексації підлягає зарплата працівників у межах 2684 грн.

Проте діятиме цей новий розмір лише один місяць. А у 2023 році індексувати зарплату не будемо. Проте це ніяк не пов’язане з розміром прожиткового мінімуму.

Аліменти

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

Отже, розмір аліментів у грудні 2022 року становитиме:

• для дітей до 6 років — не менше 1136 грн (2272 грн х 50%);
• для дітей від 6 до 18 років — не менше 1416,5,00 грн (2833 грн х 50%).

Що робити роботодавцю, якщо зазначений у заяві від працівника або у виконавчому листі розмір аліментів є меншим? Роботодавець змінити призначену суму аліментів не має права і утримує їх відповідно до зазначеного у виконавчому листі розмірі. Тому зацікавлена особа має право звернутися до суду про перегляд розміру аліментів. При цьому, якщо розмір аліментів, визначений судом, у твердій грошовій сумі є меншим означеного мінімального розміру аліментів, дитині призначається відповідно до закону державна допомога у розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Що робити з утриманням аліментів щодо працівників, доходи яких під час карантину та війни зменшилися, а деякі залишились без роботи?

Зазначимо коротко:

• з введенням карантину та воєнного стану порядок сплати та розмір на законодавчому рівні не змінилися;
• сторони мають домовлятись та самостійно вирішувати про встановлення або зменшення розміру аліментів на період карантину. Якщо домовитись не вдається — доведеться йти до суду;
• щодо працівників, у яких доходи зменшились, проте є, слід робити відрахування з фактично нарахованого заробітку. І якщо сума аліментів при цьому менша за законодавчо встановлений мінімум, це не призведе до порушень з боку роботодавця. Адже різниця між нарахованою сумою аліментів та фактично виплаченою буде вважатись заборгованістю та погашатись у наступних періодах;
• не треба забувати і про те, що роботодавці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Мін’юстом (ч. 1 ст. 69 Закону № 1404-VIII). Якщо працівник відправлений у відпустку без збереження зарплати, на нашу думку, такий звіт теж потрібно подати, проте вказати на відсутність доходу та відрахувань на аліменти.

Ще раз наголосимо: аліменти треба сплачувати і під час війни.

Допомога з безробіття

Допомога з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону № 1533-III).

Отже, максимальний розмір допомоги з безробіття у грудні 2022 року становитиме 10736 грн (2684 грн х 4).

Декретні непрацюючим

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Проте для тих жінок, які не є найманими працівниками чи підприємцями, які сплачують ЄСВ, вона не може бути меншою, ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Право на цю допомогу мають усі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тож така допомога в розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж 671 грн (2684 грн х 25%). Мінімальний розмір усієї такої допомоги, що надається органами управління праці і соцзахисту, залежно від тривалості періоду вагітності та пологів, з 01.12.2022 р. становитиме:

• якщо 126 календарних днів відпустки — 2818,62 грн;
• якщо 140 календарних днів відпустки — 3131,80 грн;
• якщо 180 календарних днів відпустки — 4026,60 грн.

Допомога одиноким матерям

Цю допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців (сукупний дохід сім’ї за 6 місяців необхідно розділити на 6, а потім на кількість членів такої сім’ї). Отриманий після ділення дохід необхідно порівняти з відповідним прожитковим мінімумом.

Якщо в результаті порівняння середньомісячний дохід на кожну дитину виявиться:

• вищим за відповідний прожитковий мінімум — то соціальні виплати на дітей такій одинокій матері не призначаються;
• нижчим за відповідний прожитковий мінімум — тоді одинокій матері буде призначена соціальна виплата на дітей у розмірі різниці між прожитковим мінімумом на дитину відповідного віку і середньомісячним доходом на одного члена сім’ї.

Отже, з 01.07.2022 р. максимальний розмір допомоги становитиме для дітей:

• до 6 років — 2272 грн;
• від 6 до 18 років — 2833 грн;
• від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у ВНЗ) — 2684 грн.

Які показники залишаться без змін?

1. Мінімальний розмір посадового окладу. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року — 2481,00 грн.
   
   
2. Нарахування зарплати. На виконання вимоги щодо нарахування зарплати не нижче мінімальної зростання прожиткового мінімуму ніяк не вплине. Оскільки ця вимога від прожиткового мінімуму не залежить. А мінімальна зарплата, як ми зазначили на початку, при цьому не зміниться.
   
   
3. Єдиний соцвнесок (ЄСВ). На розмір мінімального страхового внеску у 2022 році зміна прожиткового мінімуму не впливатиме, оскільки він розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ у розмірі 22% й становить 1474 грн (6700,00 грн х 22%).
   Не змінюватиметься й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ, оскільки він становить 15 мінімальних зарплат (з жовтня 2022 року — 100 500 грн).
   Нагадаємо, що роботодавці сплачують ЄСВ з доходів працівників протягом карантину, як і раніше, без жодного звільнення.
   
   
4. Максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1105-XIV, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Аналогічна норма існує і щодо допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105-XIV).
   А для працівників, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше шести місяців, лікарняні і декретні виплачуються в таких розмірах (ч. 4 ст. 19 Закону № 1105-XIV):
   • допомога з тимчасової непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
   • допомога у зв’язку з вагітністю та пологами — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
   Отже, і тут немає зв’язку з прожитковим мінімумом, а тому максимальне обмеження розміру лікарняних та декретних в такому випадку не зміниться.
   Нагадаємо, що у зв’язку з пандемією, лікарняні тепер діляться на «звичайні» та «карантинні». Для останніх передбачено спеціальний порядок оплати. А ще, щоб отримати фінансування від ФСС, на «карантинні» лікарняні заяву-розрахунок треба подавати окремо.
   
   
5. Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства. Розміри штрафів за порушення трудового законодавства, встановлені ст. 265 КЗпП, залежать від розміру мінімальної зарплати на момент виявлення відповідного виду порушення. Тому зміна прожиткового мінімуму ніяк не вплине на розміри штрафів. Отже, при проведенні перевірок Держпраці протягом 2022 року буде застосовувати штрафи залежно від виду порушення, виходячи з розміру мінімальної зарплати, яка діятиме на час такої перевірки.
   Нагадаємо, що деякий час через карантин такі перевірки не проводились. Проте ще на початку карантину Держпраці обіцяла, що збиратиме інформацію про дотримання трудового законодавства і, як тільки з’явиться можливість, проводитиме перевірки і щодо порушень, які були здійснені під час карантину. І зараз, у зв’язку з послабленням карантинних обмежень, Держпраці вже поновила свої інспекційні відвідування.
   
   
6. Граничний розмір добових: 650 грн (по Україні), 80 євро (за кордон).
   
   
7. Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП.
   
   
8. Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків.
   
   
9. Суми неоподатковуваної ПДФО нецільової благодійної допомоги.
   
   
10. Ставки єдиного податку для І та ІІ групи:
• для платників І групи — 248,10 грн,
• для платників ІІ групи — 1300 грн.
  
  
11. Розмір ЄСВ для підприємців: мінімальна сума ЄСВ становить 1474 грн (6700 грн х 22%), а максимальна — 22 110 грн (100 500 грн х 22%).
    
    
12. Ставки податку на нерухоме майно.
    
    
13. Збір за паркування авто.
    
    
14. Судовий збір.

Наталія Волос