Чинним законодавством передбачено, що роботодавці (підприємства усіх форм власності) мають вести військовий облік.

Перелік обов’язків роботодавця вказано в Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу» та деталізовано в п. 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. № 921 (далі — Постанова № 921).

Відповідно до п. 53 Постанови № 921, розпорядженнями голів райдержадміністрацій, міських голів міст обласного значення щороку затверджують:

• плани перевірок стану військового обліку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
• завдання з методичного забезпечення військового обліку й підвищення кваліфікації посадових осіб, відповідальних за організацію та ведення військового обліку.

Керуючись вказаними планами, районні (міські) ТЦК та СП (військкомати) щороку проводять перевірки підприємств, які перебувають на території їхньої відповідальності та в яких працюють військовозобов’язані, що заброньовані за ними, а також військовозобов’язані, які мають мобілізаційні розпорядження. Решту підприємств перевіряють раз на три роки (п. 78 Постанови № 921).

Одночасно слід звернути увагу, що окрім районних (міських) ТЦК та СП (військкоматів) повноваження щодо перевірки стану ведення військового обліку покладено, зокрема, на:

1. Центральні органи виконавчої влади та інші держоргани, які відповідно до затверджених ними планів проводять щороку перевірку стану військового обліку на підприємствах, в установах й організаціях, які перебувають у сфері їхнього управління (п. 79 Постанови № 921).
   
   
2. Облдержадміністрації, які у взаємодії з обласними військовими комісаріатами можуть здійснювати перевірку держорганів, підприємств, установ й організацій, що перебувають на території їхньої відповідальності (п. 80 Постанови № 921).
   
   
3. Оперативні командування, які відповідно до затвердженого Генштабом Збройних сил плану проводять перевірку держорганів, підприємств, установ й організацій, що перебувають у межах зони відповідальності згідно з військово-адміністративним поділом території України (п. 76 Постанови № 921).

Отже, у випадку виявлення порушення під час перевірки стану ведення військового обліку вищезазначеними органами, на роботодавця може бути накладений адміністративний штраф.

Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), передбачена наступна відповідальність для роботодавців за порушення у сфері військового обов’язку та військового обліку, а саме:

Стаття 210¹ КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка передбачає штраф:

• за перше порушення:
• для громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–3400 грн);
• для посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400–5100 грн);
  
  
• за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період:
• для громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400–5100 грн);
• для посадових осіб від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100–8500 грн).