Нагадаємо, що з 10 серпня діє Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом» від 18.07.2022 р. № 2421-IX, яким введено в КЗпП норми щодо трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Зокрема, за ним з’явився трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених новою ст. 21¹ КЗпП.

Сам трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, інформацію про:

• спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
• спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
• інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

При цьому нормою КЗпП було встановлено, що примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом має бути затверджена Мінекономіки.

І ось 31 жовтня Мінекономіки розмістило на своєму сайті затверджений текст наказу від 26.10.2022 р. № 4179 про затвердження Примірної форми трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Цей наказ не підлягає офіційному опублікуванню, тож з 31 жовтня з дня оприлюднення, роботодавці можуть застосовувати примірну форму трудового договору.

Ганна Русанова