В період воєнного стану однією з підстав припинення трудового договору стала відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Відповідну норму закріпили в п. 8³ ч. 1 ст. 36 КЗпП завдяки Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX (чинний із 19.07.2022 року).

Мінекономіки у листі від 21.08.2022 р. № 4712-06/60662-07 відмітило, що дану підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати із звільненням у зв’язку з прогулом (п. 4 ст. 40 КЗпП).

Для припинення дії трудового договору за відповідною новою підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад чотири місяці підряд;

2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).

У випадку невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що упродовж чотирьох місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.

Зважаючи, що треба виконати вимоги щодо відсутності працівника або інформації про нього чотири місяці підряд, не може вважатись виконанням цієї умови наявність кількох подібних періодів, які в сумі дорівнюють або перевищують чотири місяці.

До того ж відлік часу фактичної відсутності працівника на робочому місці та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль має починатися від 19.07.2022 року (набрання чинності Законом № 2352).