Відповідно до вимог статті 97 Кодексу законів про працю України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою статті 97 Кодексу законів про працю України.

Роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Системи оплати праці визначено статтею 96 Кодексу законів про працю України. Згідно з вимогами частини 4 статті 96 Кодексу законів про працю України, тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Статтею 13 Кодексу законів про працю України встановлено зміст колективного договору, що визначається сторонами в межах їх компетенції. Колективний договір повинен містити, зокрема, зобов’язання сторін з метою регулювання оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.), а також умови регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці

Згідно з вимогами статті 10 Кодексу законів про працю України, колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Разом з тим, статтею 16 Кодексу законів про працю України визначено, що умови колективного договору, які погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Статтею 19 Кодексу законів про працю України передбачено здійснення контролю за виконанням колективного договору, що проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному колективним договором.