Звільнення — неприємність, що може трапитися з будь-ким, особливо важко, коли це в період війни та за ініціативи роботодавця.

До процедури звільнення працівника є певні вимоги, при порушенні яких роботодавець може мати наслідки у вигляді припису, внесеного інспектором праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), а за невиконання — штрафну санкцію та певну адміністративну відповідальність.

Якщо до війни Кодексом законів про працю України було заборонено звільнення працівника за ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, або перебування у відпустці, то зараз ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин у період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX допускає можливість роботодавця звільнити працівника у період тимчасової непрацездатності, у період перебування у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у «лікарняному», або першим днем після відпустки.