Мінекономіки у листі від 10.06.2022 р. № 4712-06/36178-09 розглянуло запит щодо деяких питань законодавства про працю.

Одинока матір може розраховувати на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Проте у законодавстві про працю відсутнє визначення поняття «одинока мати». До нього відносять жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама (п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. № 9).

Також законодавством не визначено такої категорії, як «інша жінка, яка виховує дитину сама». На думку Мінекономіки, до такої категорії жінок доцільно відносити, зокрема, розлучену жінку; жінку, яка виховує дитину без батька, у тому числі і жінку, яка народила дитину, не перебуваючи у шлюбі, і при цьому батько визнав дитину; жінку, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена, оскільки батько у дитини є.

Наразі чинне законодавством не визначає конкретного переліку документів, які слід пред’явити одинокій матері для підтвердження свого статусу та отримання додаткової соціальної відпустки.

Тож аби підтвердити право на зазначену відпустку роботодавцю пред’являють будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, який підтверджує відсутність участі батька у вихованні дитини. Рішення про надання зазначеної соціальної відпустки приймає роботодавець з урахуванням наданих документів.

Додатково в профільному міністерстві вказують, що законодавство не визначає обмежень права матері на додаткову соціальну відпустку в залежності від факту отримання аліментів на дитину.