На період дії воєнного стану тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 год на тиждень лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури. Пропорційно має бути збільшена й оплата праці.

Такі зміни, серед іншого, містить закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (законопроект № 7251), який Верховна Рада схвалила в цілому.

Також закон містить чимало інших законодавчих змін, які регулюють відносини між працівником та роботодавцем в умовах воєнного стану.

Зокрема, передбачені альтернативні способи створення, пересилання та зберігання наказів (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин, зокрема, електронною поштою та WhatsApp.

Уточнені обмежень стосовно надання працівнику щорічної основної відпустки, яка тепер може не обмежуватися 24 календарними днями, що раніше викликало занепокоєння педагогічних і науково-педагогічних працівників. Так, під час дії воєнного стану роботодавець може (але не зобов’язаний) відмовити у наданні щорічної основної відпустки повної тривалості. Однак, невикористані дні переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану.

Для працівників, які виїхали за межі України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку за їх заявою має надаватися відпустка без збереження заробітної плати. Проте її тривалість не може перевищувати 90 календарних днів.

Якщо підприємство прийняло рішення про призупинення дії трудового договору, то у відповідному наказі (розпорядженні) роботодавця має, зокрема, зазначатися така інформація:

• про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією,
• строк призупинення дії трудового договору,
• кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта відповідних працівників,
• умови відновлення дії трудового договору.

Водночас призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Закон також дає можливість, зокрема, державним службовцям, які виїхали за межі окупованих територій, відповідний час працювати у приватному секторі, забезпечуючи свої родини.

Водночас із ч. 3 ст. 119 КЗпП виключено положення щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу. За такими працівниками буде зберігатися місце роботи і посада. При цьому, військовослужбовці отримують щомісяця грошове забезпечення військовослужбовців від держави, що передбачає закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».