7 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану», який, зокрема, врегулював питання надання статусу безробітного внутрішньо переміщеним особам, у яких не розірвані трудові відносини з роботодавцем.

Законом внесені зміни до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Тепер внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до п. 1 ст. 36, ст. 38, 39 КЗпП у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку. Для цього подати до центру зайнятості за новим місцем проживання заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це:

• роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними);
• територіальний орган Пенсійного фонду України;
• територіальний орган Державної податкової служби.

Отже, переселенець має право припинити трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.