Стаж
Страховий (пенсійний)
Наразі можна говорити про те, що період призупинення трудового договору не враховується до страхового стажу для лікарняних та пенсій. Причина в тому, що в цей період не сплачується ЄСВ (абз. 2 ч. 1 ст. 21 Закону про соцстрахування).
Але ситуація може змінитись. Для цього потрібен хоча б один із важливих кроків:
- після нашої перемоги країна-агресор відшкодує зафіксований роботодавцями ЄСВ;
- Верховна Рада внесе зміни до законодавства і включить період призупинення дії трудового договору до стажу як період, за який сплачено страхові внески в мінімальному розмірі. Нагадаємо: наразі так є, наприклад, із відпусткою для догляду за дитиною до трьох років (ч. 1 ст. 21 Закону про соцстрахування, п. 31 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону про пенсійне страхування).
Відпускний
Час призупинення дії трудового договору не враховують до стажу для надання щорічної основної відпустки. Це випливає з положень ст. 9 Закону про відпустки. Тут наведено періоди, які зараховуються до відпускного стажу. Серед них, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігали місце роботи/посаду та:
- зберігали зарплату повністю або частково, зокрема час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;
- виплачували допомогу з державного соціального страхування, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Дійсно, під час призупинення дії трудового договору працівник фактично не працює, але жодних виплат не отримує. На жаль, за чинним законодавством період призупинення трудового договору не можна зарахувати до стажу роботи для надання щорічної основної відпустки.
Середня зарплата
Для відпускних та «відпускної» компенсації
У цьому разі використовуємо 12-місячний розрахунковий період. Згідно з приписом абз. 6 п. 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Час призупинення трудового договору якраз і є такою законною нероботою, за час якої заробіток не зберігається. Заробіток фіксують на майбутнє, але назвати його збереженим у розумінні Порядку № 100 не можна. Отже, висновок: час призупинення трудового договору виключається з 12-місячного розрахункового періоду.
Для виплат за 2 місяці
Цей розрахунковий період беремо для всіх інших (не відпускних) виплат: вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, на соцпобут, для оплати днів відрядження, підвищення кваліфікації тощо.
У цьому разі зарплату за відпрацьований час ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Період призупинення дії трудового договору не є відпрацьованим. Отже, в розрахунку середньоденної зарплати участі не бере.
Для лікарняних та декретних
Тут інша ситуація. Період призупинення залишається в розрахунку середньої зарплати. Аргумент: його не зазначено в п. 3 Порядку № 1266. Саме в цій нормі чітко визначено: у розрахунковому періоді не враховують календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин. Перелік таких причин вичерпний:
- тимчасова непрацездатність;
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
- відпустка без збереження зарплати.
Призупинення трудового договору тут не зазначено. Отже, час призупинення не виключаємо при визначенні суми лікарняних та декретних виплат.
Можливо, якщо у майбутньому внесуть відповідні корективи, тоді ситуація зміниться. Але зараз маємо те, що маємо.
Лікарняний та декрет
Як бути у разі, якщо під час призупинення трудового договору працівнику відкриють лікарняний лист по тимчасовій непрацездатності або по вагітності та пологах?
Маємо відповідь від ФСС: оскільки в період призупинення трудового договору припиняють виплату зарплати, то немає факту втрати заробітку через хворобу або травму. Тож і не можна говорити про компенсацію втраченого заробітку через тимчасову непрацездатність за рахунок роботодавця та за рахунок коштів ФСС, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування.
Простіше кажучи, лікарняні, що припали на період призупинення ТД, не підлягають оплаті.
Водночас ФСС зазначає: росія зобов’язана відшкодувати українцям понесені збитки, у тому числі за час тимчасової непрацездатності.
Тобто роботодавцю потрібно зафіксувати надходження лікарняного листа та суму належної працівникові допомоги по тимчасовій непрацездатності. Це підтверджує і норма ч. 3 ст. 13 Закону № 2136. У ній ідеться про відшкодування країною-агресором не лише сум зарплати, а й гарантійних та компенсаційних виплат.
Увага! Допомогу по вагітності та пологах ФСС профінансує незалежно від призупинення дії договору.
Це означає, що роботодавець має за звичними правилами оформити заяву-розрахунок на основі отриманого лікарняного листа.
Чи потрібно для цього документально перервати призупинення? Наразі достеменно невідомо. Дочекаємось роз’яснень.
Відпустки, відрядження
Протягом строку призупинення дії трудового договору працівникові не можна надавати оплачувані та неоплачувані відпустки. Також його не можна направити у відрядження або викликати на роботу до моменту закінчення строку призупинення.
Якщо все ж виникала необхідність відправити працівника у відрядження, то дію трудового договору слід поновити (припинити/скасувати дію наказу про призупинення трудового договору).
Працевлаштування
Ознака місця роботи працівника (основне місце роботи чи сумісництво) не змінюється у зв’язку з призупиненням дії трудового договору. Наприклад, працівник був працевлаштований у роботодавця «А» за основним місцем роботи. У зв’язку з воєнними діями трудовий договір з ним призупинено. Працівник виїхав в інше місто і знайшов собі роботу в роботодавця «Б». На таке підприємство він може бути працевлаштований за сумісництвом. Причому оскільки трудовий договір за основним місцем роботи призупинено, то за місцем роботи за сумісництвом його можна прийняти на умовах повної зайнятості.
Звільнення
Чи може працівник звільнитись у період призупинення трудового договору? Так, а чом би й ні.
Приписи ст. 13 Закону № 2136 передбачають лише те, що роботодавець та працівник не виконують взаємних обов’язків з надання та виконання роботи. Водночас працівник перебуває у трудових відносинах і має право їх розірвати.
Ба більше, приписами ст. 4 цього Закону передбачено: у зв’язку з бойовими діями в районах, у яких розташоване підприємство, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, який зазначає в заяві. Тобто без двотижневого відпрацювання. Виняток — працівника примусово залучили до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або залучили до робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Також немає обмежень щодо звільнення на інших законних підставах, зокрема за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП).