Після початку війни, яку розв’язала російська федерація в Україні, багато підприємств зупинили свою роботу або змушені працювати в іншому форматі. Особливо ті, що розташовані в зоні активних бойових дій. Наразі не всі роботодавці можуть належним чином виконувати обов’язки, передбачені трудовим законодавством. Тож дедалі частіше постають питання щодо відповідальності роботодавців у разі порушення ними законодавства.

Відповідальність роботодавця за невиплату заробітної плати

Своєчасне отримання винагороди за працю — це конституційне право кожного працівника. Однак, якщо роботодавець нехтує ним, законодавство передбачає фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Водночас, враховуючи ситуацію, яка склалася в країні, це правило було дещо змінено стосовно роботодавців.

Для врегулювання ситуації у трудовій сфері були ухвалені певні законодавчі акти, зокрема Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що набув чинності 24 березня 2022 року.

Він передбачає можливість відтермінувати виплату заробітної плати. За Законом роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що порушення виникло внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили.

Але відсутність відповідальності не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати, який виникає в момент відновлення діяльності підприємства.

Ці норми Закону за змістом є окремим випадком застосування форс-мажору до трудових відносин. Зупинімось на цьому докладніше.

Форс-мажор та трудові відносини

У своєму листі від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України (ТППУ) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року, а саме через військову агресію росії проти України.

ТППУ підтвердила, що «такі обставини з 24 лютого 2022 року до їхнього офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

На думку Міністерства економіки України, положення Цивільного кодексу України щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок форс-мажору має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.

Проте сам факт настання форс-мажорних обставин автоматично не звільняє роботодавця від відповідальності, адже необхідним елементом є неможливість виконувати зобов’язання в установлений термін через настання таких форс-мажорних обставин.

Це означає, що має бути наявний причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами та вчиненням відповідного порушення (порушення настало саме через обставини форс-мажору). Адже, якщо у компанії була можливість платити зарплату вчасно, то немає підстав для звільнення від відповідальності з посиланням на оголошення ТПП форс-мажору у зв’язку зі збройною агресією рф.

Важливо: звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили не звільняє від виконання самого зобов’язання. Тож після усунення вищезгаданих обставин (закінчення бойових дій та воєнного стану) роботодавець буде зобов’язаний виконати всі свої зобов’язання перед працівниками: виплатити зарплату, вихідну допомогу у зв’язку зі скороченням тощо.

Нещасний випадок на підприємстві

До переліку подій, що призвели до нещасних випадків, гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій на виробництві, належать також оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, протиправні дії третіх осіб тощо.

Відповідно, нещасні випадки, які трапляються з працівниками під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків, підлягають розслідуванню згідно з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництва, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337.

Це необхідно для того, щоб держава забезпечила конституційні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав на соціальний захист. Жодних змін та особливостей щодо розслідування нещасного випадку на підприємстві під час запровадження воєнного стану не передбачено.

Водночас через воєнний стан і реальну небезпеку у зв’язку з веденням бойових дій Державна служба України з питань праці рекомендує ухвалювати рішення про створення комісії та проведення розслідування в кожному конкретному нещасному випадку, зважаючи на міркування безпеки для членів комісії та саму можливість проведення розслідування. У разі потреби рекомендуємо зафіксувати неможливість або ризик створення такої комісії та проведення розслідування для уникнення претензій з боку державних органів у майбутньому.

Додатково Держпраці рекомендує збирати та документувати інформацію про нещасні випадки на виробництві, що надходить або стає відомою, щоб розслідувати їх після нормалізації ситуації.

Перевірки та штрафи

У мирний час Держпраці має право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство, та накладати відповідні штрафи на роботодавців у разі виявлення порушень. Однак навіть цей контролюючий орган був змушений підлаштовуватися до нових реалій роботи через воєнний стан.

Згідно з постановою КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року № 303, протягом дії воєнного стану планові та позапланові перевірки бізнесу не проводитимуться.

Але є ряд виключних обставин, зокрема наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.

За повідомленнями Держпраці, планові та позапланові перевірки було призупинено до закінчення воєнного стану. Відомство наголосило, що скасовує накази на проведення планових та позапланових заходів державного контролю, проведення яких було заплановано з 24 лютого 2022 року, та тих, які не були завершені до 24 лютого 2022 року.

Держпраці обіцяє не накладати штрафи на роботодавців під час дії воєнного стану. Але зазначає, що після закінчення війни всі заяви та скарги будуть детально опрацьовані: інспектори праці відновлять проведення перевірок за зверненнями громадян, розглядатимуть усі обставини, що спричинили порушення, та даватимуть досить часу на їхнє усунення. У разі невиконання припису про усунення порушень інспектори розглядатимуть питання, чи варто передавати матеріали перевірки для притягнення до відповідальності.

Якщо ж війна затягнеться, не можна виключати відновлення позапланових перевірок дотримання роботодавцями трудового законодавства, щоб захистити працівників від свавілля. Адже згаданою Постановою передбачені певні винятки, які теоретично можуть бути розповсюджені й на трудові відносини.

Важливо: рекомендуємо роботодавцям мати належні докази, які можуть підтвердити неможливість виконання обов’язків у сфері трудових відносин у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин (збройною агресією росії), а коли перешкоди будуть усунені — виконати свої зобов’язання перед працівниками.

Юлія Блешмудт, Софія Мовчанець