Військовослужбовець, призваний на військову службу, має письмово сповістити про це роботодавця. Писати заяви про відпустки, звільнення в жодному разі не можна. Треба знати — на період служби за працівником зберігається посада і середній заробіток! Це передбачено статтею 119 Кодексу Законів про працю України.

Якщо працівника призвали на військову службу, та він повідомив про це свого роботодавця, останньому необхідно видати наказ про увільнення працівника від роботи зі збереженням середнього заробітку, місця роботи та посади (стаття 119 КЗпП), після отримання відповідних підтверджуючих документів.

Як повідомити керівника офіційно, якщо, наприклад, немає можливості і часу приїхати?

Напишіть заяву-повідомлення про призов на військову службу, додайте копію документа з військкомату (насправді зараз ця установа називається Центр комплектування кадрів, це якщо скорочено).

Чи робиться запис у трудовій книжці працівника про увільнення від роботи?

До трудової книжки запис про увільнення працівника у зв’язку із призовом на військову службу не вноситься. Про це наголошується у листі Міністерства освіти і науки України «Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану» від 07.02.2022 р. № 1/3378-22.

Які виплати отримує військовослужбовець?

Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (частина третя статті 119 КЗпП).

Тобто працівник отримує грошове забезпечення як військовий і отримує зарплату в розмірі середнього заробітку за місцем роботи.

У яких випадках зберігаються гарантії щодо збереження посади та виплати зарплати?

Гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими (частина п’ята статті 119 КЗпП).

Яка відповідальність працедавця?

У частині сьомій статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність за порушення гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами «Про військовий обов’язок і військову службу», про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Що робити, якщо працівника звільнено?

• Звертатись до Державна інспекція України з питань праці
• Звертатись до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Там учаснику бойових дій призначать адвоката за рахунок держави для звернення до суду.
• Оскаржувати факт незаконного звільнення в суді.

Наталія Кожем’яка