На підприємстві діє колективний договір, згідно з яким особам, що одружуються, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 3 календарні дні. Чи можна особі з інвалідністю 2 групи, яка бере шлюб, додатково (крім зазначеної відпустки у колективному договорі) надати ще 10 днів відпустки без збереження заробітної плати, згідно із Законом України «Про відпустки»?
Чи буде така відпустка враховуватися у кількість календарних днів відпустки за власний рахунок, які сумарно протягом року не мають перевищувати 15 календарних днів?

Відпустки без збереження заробітної плати особам, які одружуються, є видом відпусток, що надаються в обов’язковому порядку окремо від інших видів відпусток. При цьому якщо за аналогічної підстави передбачено оплачувану відпустку в колективному договорі, вона надається окремо.

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку, визначеному статтею 25 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) таким категоріям працівників:

• матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитині з інвалідністю, — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
• чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів;
• матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 Закону № 504, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.
  Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України;
• матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 Закону № 504, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;
• учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі — Закон № 3551), — тривалістю до 14 календарних днів щорічно; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлено відповідно до Закону № 3551, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
• особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно;
• пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно;
• особам з інвалідністю I та II груп — тривалістю до 60 календарних днів щорічно;
• особам, які одружуються, — тривалістю до 10 календарних днів;
• працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних — тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
• працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
• працівникам для завершення санаторно-курортного лікування — тривалістю, визначеною у медичному висновку;
• працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, — тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
• працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, — тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;
• сумісникам — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
• ветеранам праці — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
• працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, — тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
• працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, — тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
• працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.

За сімейними обставинами та з інших причин працівникові відповідно до вимог статті 26 Закону № 504 можна надавати відпустку без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем. При цьому тривалість такої відпустки не може бути більше 15 календарних днів на рік.

Відповідно до статті 91 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) підприємства, установи, організації (далі — підприємство) в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників. Зазвичай такі гарантії та пільги містяться у колективних договорах підприємств (частина третя ст. 13 КЗпП). Зважаючи на це, роботодавець має право встановити додаткову оплачувану відпустку особам, які одружуються.

Відповідно до статті 18 КЗпП положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов’язковими як для роботодавця, так і для працівників.

Отже, незалежного від того, скільки днів оплачуваної відпустки в разі одруження передбачено колективним договором, працівник має право ще й на відпустку без збереження заробітної плати, за підставами, визначеними статтею 25 Закону № 504. Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін надається за окремими підставами, передбаченими статтею 26 Закону № 504.

Вікторія Ліпчанська