17 грудня 2021 року набув чинності Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Перелік, затверджений наказом Міноборони від 11.10.2021 р. № 313.
Зазначимо, що Згідно з ст. 28 Закону про військовий обов’язок граничний вік у запасі — до 60 років.
А цікавий він є тим, що в ньому наводиться 35 видів спеціальностей (кожна з яких є, по суті, окремою галуззю господарської діяльності). Тут є всі найбільш популярні сфери — від громадського харчування до видавництва та поліграфії (так, ми теж потрапили до обраних). А ще в цьому Переліку сотні професій.
Завдяки цьому на військовому обліку мають перебувати як керівництво підприємств зазначених галузей, так і працівниці робочих професій та спеціалісти. Тобто, на облік потрапить і адміністрація (і директор, і керівник відділу, і юристка, і секретарка тощо), і сама працівниця, яка має певну спеціальність та працює у певній галузі.
Звідки все це взялося?
Ще 24.04.2021 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 р. № 1357-IX. Згідно його Перехідних положень протягом 6 місяців з цієї дати КМУ та інші міністерства мали привести власну нормативну базу у відповідність до цього Закону.
Цей Закон, крім іншого, вимагав:
«Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних».
Ось у жовтні (на шостий місяць) Міноборони і створило перелік таких споріднених спеціальностей та професій. А чинності він набрав після опублікування, яке відбулося 17 грудня.
І що тепер?
А тепер роботодавець має проконтролювати:
- Наявність документів про перебування на військовому обліку не лише в чоловіків, а і в жінок, якщо вони беруться на роботу на посаду (професію) яка є в цьому Переліку.
- Щодо тих жінок, які вже працюють на цих посадах, їм варто повідомити про їх обов’язок стати на військовий облік. І перевірити виконання.
Увага! Свіжий наказ Міноборони не встановлює якихось граничних строків для його виконання. Мовчить про перехід на нові правила й інше законодавство. Тому наша порада — звернутися по консультацію до військового комісаріату за юрадресою вашого підприємства, установи або організації.
Які документи перевіряти?
Перевірка у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікових документів (у військовозобов’язаних — військових квитків або тимчасових посвідчень, а у призовників — посвідчень про приписку до призовних дільниць) та приймання на роботу (навчання) призовників і військовозобов’язаних тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки визначено п. 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних від 07.12.2016 р. № 921 (далі — Порядок № 921).
Відповідно, таких самих документів слід вимагати і від вже працюючих жінок.
Що робити військовозобов’язаним жінкам?
Для постановки на військовий облік треба особисто прибути до військкомату.
Необхідні документи:
- заява про взяття на військовий облік;
- паспорт;
- ідентифікаційний код;
- військово-обліковий документ;
- свідоцтво про народження дітей (якщо є);
- рішення військово-лікарських комісій про придатність за станом здоров’я для проходження військової служби в мирний або у воєнний час (у разі наявності).
Але увесь цей перелік для звичайного випадку — коли людина змінює постійне місце проживання і, в результаті, місце військового обліку.
Тут у нас незвичний випадок — для більшості жінок обов’язок стати на військовий облік виник вперше. І військового-облікового документу в них ще немає. Не факт, що для взяття на такий облік їм заздалегідь треба буде проходити і медкомісію.
Тому на практиці більш детальну інформацію можна отримати у військовому комісаріаті за місцем прописки або телефонуйте до кол-центру Міністерства Оборони України.
Що робити працедавцям?
Ось основні правила для роботодавців:
- Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи та покладається на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування і форми власності (ч. 5 ст. 34 Закону про військовий облік).
- Тих, хто працює за цивільно-правовими договорами, такий персональний облік не стосується (див. з цього приводу лист Міноборони від 13.11.2017 р. № 321/7065)!
- Фізичні особи — підприємці не ведуть військовий облік своїх працівників!
- Керівник може перекласти обов’язок ведення військового обліку на іншого працівника (це дозволяють п. 11 та 12 Порядку № 921).
- Персональний облік призовників і військовозобов’язаних на підприємствах, в установах та організаціях ведеться згідно з типовою формою первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника» (далі — особова картка), затвердженою спільним наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.2009 р. № 495/656, у розділі II якої зазначаються відомості про військовий облік.
- В обов’язки роботодавця входить постійне інформування районних (міських) військових комісаріатів про громадян та посадових осіб, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом (п. 37 Порядку № 921).
Увага! Нехтування цими нормами загрожує штрафами. Контроль за тим, як юрособи ведуть військовий облік, покладено на обласні та районні (міські) військові комісаріати (п. 77, 78 Порядку № 921).
Адміністративна відповідальність
Тут є два види штрафів — на самих військовозобов’язаних, і на уповноважених осіб роботодавця:
- За ст. 210 КУпАП встановлено штраф для самих призовників, військовозобов’язаних, резервістів за порушення правил військового обліку. За перше порушення штраф становить від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, а також вчинення такого порушення в особливий період (!) — тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, зараз працівниці, яка не стане на військовий облік, загрожує адмінштраф від 850 грн до 1700 грн.
- Для уповноважених осіб роботодавця (керівника або іншої уповноваженої ним особі) за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію адмінштраф встановлює наступна стаття 210-1 КУпАП. І цей штраф вже (під час особливого періоду) становить від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, від 5100 грн до 8500 грн!
Ганна Бикова