Листом Міністерства економіки України від 01.07.2021 р. № 4712/06/34401-07 визначений порядок застосування норм законодавства про працю у частині щорічного надання батькам додаткової оплачуваної відпустки.

Так, відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається щорічно:

• одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину;
• матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі);
• особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків.

Чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одному з батьків для підтвердження того, що він не скористався правом на додаткову соціальну відпустку.

В такому випадку, роботодавцю може бути надано будь-який належно оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дитини не надавалася така соціальна відпустка.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки одним із видів соціальних відпусток є додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — соцвідпустка на дітей).

Той факт, що догляд за дитиною з інвалідністю здійснює батько, для цілей надання соцвідпустки на дітей матері такої дитини юридичне значення не має. Ні ст. 1821 КЗпП, ні ст. 19 Закону про відпустки не ставлять право одного з батьків, що мають дитину з інвалідністю, на соцвідпустку на дітей у залежність від того, хто фактично здійснює догляд за дитиною. Обмеження щодо надання такого роду відпустки є вичерпними та консолідуються в тому числі, наявністю інформації щодо нереалізованого права одного з батьків на використання додаткової соціальної відпустки за період, який вона надається.

Право працівника на соцвідпустку на дітей зберігається до досягнення дитиною віку 18 років, якщо вона не набуває права повнолітньої раніше (листи Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. № 435/13/116-16 та від 25.02.2015 р. № 76/13/116-15)

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання