Нині розмови про вакцинацію витіснили всі інші теми для обговорення в нашому суспільстві. У зв’язку із цим відбулось обговорення незаконних вимог роботодавців і порушення внаслідок таких дій прав громадян. Доповідачі висвітлили питання і з медичної точки зору.
У контексті права на працю
Згідно з трудовим законодавством медичні огляди, у тому числі й лабораторні дослідження, повинні організовуватися роботодавцем і проводитися його коштом. Отже, вимога до працівника робити тест за власні гроші для допущення до праці є незаконною. Однак в умовах пандемії все частіше виникають спори, в яких ставиться під сумнів правомірність дій тих чи інших осіб.
«Якщо дві сторони будуть намагатися дійти згоди про допуск на підставі тесту, то про його проходження повинен подбати роботодавець, а не працівник», — повідомила голова комітету з трудового права Асоціації адвокатів України Надія Загрія. Між іншим, таке саме правило мало б діяти і під час запровадження карантину: якщо державні структури відмовляють у допуску громадян без тесту, то мають запропонувати здати його безкоштовно.
Відповідно до ст. 46 Кодексу законів про працю визначено чіткий перелік осіб, яких можна відсторонити від роботи («у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством»). Крім того, ще у січні 2019 року за результатам розгляду справи Верховний Суд постановив, що такі підстави є вичерпними й не підлягають розширенню або іншому тлумаченню.
З огляду на це в багатьох громадян виникають питання з приводу цьогорічного наказу Міністерства охорони здоров’я щодо переліку професій, для яких щеплення є обов’язковим. Уже є позови щодо незаконності нормативного документа, але результатів розгляду справ ще немає (див. «Перелік «небезпечних», «ЗіБ»). Поясненням слугує те, що суди перевантажені й на це не вистачає часу.
У той же час роботодавці також вимагають сертифікатів від працівників. За словами Н. Загрії, це пов’язано з обмеженнями на місцевому рівні. Однак не виключено, що з часом наказ МОЗ розшириться й торкнеться практично всіх роботодавців.
Оскільки сьогодні в більшості випадків поліція ігнорує виклики щодо недопущення до роботи, голова комітету порадила працівникам для перестраховки писати доповідну записку керівнику. У листі потрібно довести до відома роботодавця конкретну ситуацію. Тоді в працівника будуть докази, з якими можна визнавати звільнення за прогул незаконним. «Однак суд повинен установити взаємозв’язок між певними обмеженнями, які перешкоджали особі вийти на роботу, і звичайною неявкою через відсутність бажання працювати», — наголосила Н. Загрія.
З медичного ракурсу
До цього часу немає конкретного алгоритму дій як для роботодавців, так і для працівників. У першу чергу виникають питання щодо доречності проведення вакцинації в торгових центрах. Таким чином громадян позбавляють можливості отримати якісну медичну допомогу в разі потреби, та й відомі летальні випадки такого щеплення. Крім цього, через відсутність попереднього огляду лікаря більшість осіб вимушені обирати вакцину, зважаючи на чиїсь відгуки, а не на власні показання.
За словами лікаря Людмили Панченко, є значні відмінності між вакцинами, якими щеплять населення України. «Єдина спільна риса — це побічна реакція», — додала терапевт. Тому потрібно завчасно здавати аналізи та звертатися до лікаря для визначення тієї вакцини, яка може найкраще підійти в конкретному випадку. Проте в тих рамках, в які влада поставила населення, про цивілізований підхід навіть не йдеться.
До того ж Л. Панченко повідомила про дефіцит медпрацівників на пунктах вакцинації. І це в той час, коли черги можуть сягати до 500–600 осіб в одному місці. Буває, що деякі громадяни змушені кілька днів приходити з метою таки пройти щеплення.
У свою чергу голова комітету з медичного права ААУ Ганна Щеннікова звернула увагу на проблеми осіб, які з певних причин не можуть вакцинуватись. Адже труднощі виникають не тільки на етапі підтвердження підстав для відтермінування або абсолютного протипоказання. І досі не затверджено форми довідки, яка б звільняла конкретну особу від щеплення.
Нині довідки щодо протипоказань видають сімейні лікарі або конкретні спеціалісти в довільній формі. Однак до такого документа теж виникають питання.
Обійти закон
За даними офіційного сайту Національної поліції, з початку цього року обліковується 867 кримінальних проваджень, порушених за фактами підробки сертифіката про вакцинацію.
Більшість таких справ розслідують за ст. 358 Кримінального кодексу. За ч. 1 притягують до відповідальності осіб, які підроблюють документи, а за ч. 4 розглядають справи щодо умисного їх використання. Також є посилання на шахрайство, незаконне втручання в комп’ютерні мережі тощо. Медпрацівників, які вносять завідомо неправдиві відомості, притягають до кримінальної відповідальності за ст. 366 КК («Службове підроблення»).
Г. Щеннікова повідомила, що вже зареєстровано законопроект № 6084, згідно з яким планують посилити кримінальну відповідальність за підроблення документів. І він уже схвалений у першому читанні.
Крім незаконних шляхів для обходження певних обмежень, чомусь не розглядаються інші варіанти. Адже для належного виконання своїх обов’язків не всі працівники повинні бути на робочому місці. Хоча в нормативних документах замовчується можливість працювати дистанційно. Тож це питання ніяк не регулюється. Тільки відсторонювати — альтернативи немає.
Отже, є прогалини в нормативних документах, тому виникають проблеми при їх безпосередньому застосуванні. Та й влада полюбляє вдаватися до примусу та залякувань замість того, щоби спілкуватися з громадянами та пропонувати альтернативу. Хоча добре відомо із законів природи: чим сильніший тиск, тим сильніший і супротив.
Книга обліку наказів з персоналу розроблена з урахуванням рекомендацій Міністерства праці та соціальної політики України і практичної діяльності кадрових служб. Містить 5 граф і зазвичай застосовується на підприємствах, оскільки є достатньою для збереження усієї необхідної інформації, з рекомендаціями щодо ведення і заповнення.