14.09.2021 р. Шостим апеляційним адміністративним судом у справі № 640/17424/19 скасована Постанова № 823, якою затверджено Порядок проведення інспектування у сфері праці та зайнятості населення. Про те, які наслідки це матиме для тих, кого вже перевірили, та тих, кого перевіряють зараз?

Оскаржити легітимність поточних перевірок від Держпраці юристи тих, кого вже перевірили та нарахували штрафи, та інші небайдужі громадяни намагаються вже давно. Так, 14.05.2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом у справі № 826/8917/17 скасовано два документи, затверджені постановою КМУ «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 р. № 295 (далі — Постанова № 295):

• Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;
• Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Але державні органи не розгубилися. І вже 30.08.2019 р. набрала чинності інша постанова КМУ «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 р. № 823 (далі — Постанова № 823), яка затверджувала аналогічні порядки практично аналогічного змісту. Тобто замість того, щоби вивчити попередні помилки та виправити їх, Уряд пішов найдовшим і найнебезпечнішим шляхом — продублював ці помилки у наступному нормативному документі.

Звісно, ті, хто з цими помилками і недоліками боровся раніше, цю справу не залишили.

І незважаючи на мораторій з проведення перевірок і зупинки у розгляді судових справ під час карантину, трохи більше ніж через два роки той же Шостий апеляційний адміністративний суд вже в іншій справі № 640/17424/19 постановою від 14.09.2021 р. скасовує Постанову № 823. Тобто повторно підтверджує незаконність інспектування Держпраці, що затверджені КМУ.

Зауважимо, що постанова КМУ від 21.08.2019 р. № 823 є нечинною саме з 14.09.2021 р. Тобто зараз проводити на її підставі виїзні інспектування Держпраці не може.

Чому ці постанови скасували? Що було не так?

Підстави скасування Постанови № 823

По суті, підстави для скасування Постанов № 295 та № 823 дуже схожі.

З одного боку, ці постанови були прийняті на виконання вимог ч. 1 ст. 259 КЗпП. Тому що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами — підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та його територіальні органи (тобто Держпраці), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок для Держпраці мала визначити постанова КМУ. Що і було зроблено двічі.

Але проект цих постанов мав бути розглянутий та схвалений Урядом за погодженням Державної регуляторної служби. Цього зроблено не було — ДРС відмовила в погодженні!

Крім того, необхідним є затвердження регуляторним органом плану діяльності з підготовки ним проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року. А при прийнятті Постанови № 823 КМУ не було дотримано принципу передбачуваності — її проєкт не було включено до плану підготовки проектів регуляторних актів Кабінету Міністрів України на 2019 рік.

Тобто обидві постанови скасували через недотримання КМУ процедур їх створення і затвердження.

То що перевірок від Держпраці далі не буде (до затвердження нового Порядку)? Будуть. Проте їх проведення та призначення регулюватиме тепер інший документ — Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877). Як саме?

Яку нормативку застосовуватиме Держпраці до затвердження нового Порядку?

Закон № 877 поширюється на перевірки у сфері праці з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами (ч. 4 ст. 2).

І це важливо, адже за відсутності чинного, окремо встановленого порядку проведення трудових перевірок, спиратися доведеться на загальні норми Закону, які, звісно, не передбачають усіх деталей. А може ще й міжнародні договори доведеться вивчати, щоб дізнатися про свої права та обов’язки під час таких перевірок?

Тут слід зазначити наступне. У спорах та роз’ясненнях, як і у цій справі № 640/17424/19, Держпраці на захист законності проведення інспектування посилається на міжнародні договори:

• Конвенцію № 81 Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» 1947 року (далі — Конвенція № 81),
• Конвенцію № 129 «Про інспекцію праці в сільському господарстві» 1969 року (далі — Конвенція № 129).

Тому що вони згадувалися і в Порядку, затвердженому Постановою № 823.

Проте суд нагадав, що якщо Конвенція № 81 має забезпечувати систему інспекції праці на промислових та торговельних підприємствах, а Конвенція № 129 — сільськогосподарських підприємств, то сам КЗпП не визначає особливостей здійснення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю.

І через це суд вирішив, що Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою № 823, безпідставно поширено норми міжнародних Конвенцій на відносини, які такими Конвенціями не регулюються.

Тобто Конвенції стосуються конкретних галузей економіки, а Порядок поширив норми Конвенцій на всі галузі. При цьому не розмежовано коло госпсуб’єктів, на яких розповсюджуватиметься зазначений порядок контролю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенціями № 81 та № 129, та коло госпсуб’єктів, під час перевірки яких не застосовуватимуться такі особливості, а перевірки здійснюватимуться відповідно до вимог Закону № 877. І це ще одна причина, через яку Постанову № 823 скасовано.

Тому зараз норми згаданих Конвенцій знати мають тільки ті підприємства, яких вони стосуються. А решта роботодавців перевірятимуть саме на підставі норм Закону № 877, без застосування цих Конвенцій.

А що для тих, кого вже перевірили або перевіряють зараз?

Як бачимо, КМУ у 2019 році не врахував висновки суду, затверджуючи новий Порядок. І не виправив помилки пізніше. Тож йому доведеться зробити це зараз, вже після другого рішення суду, у якому на цю проблему прямо вказується.

І якщо це станеться, то новий Порядок з’явиться вже наступного року. Щоби виконати процедуру, КМУ доведеться включити до 15.12.2021 р. проект нового Порядку до планів розгляду нормативних актів на 2022 рік.

А зараз роботодавцям слід врахувати таке:

1. Постанови про застосування штрафів та приписи, які винесені за результатами інспектування до 13.09.2021 р. включно, є законними. Хоча перевірка й була проведена на підставі скасованої Постанови. Втім, через це скасування такі штрафи і приписи можуть бути оскаржені у загальному порядку до окружних адміністративних судів.

Щодо повернення вже сплачених штрафів — на жаль, судова практика на сьогодні не зважає на такі вимоги госпсуб’єктів через чинність Постанови № 823 на момент винесення постанови про їх накладення.

Звісно, існує ст. 1173 ЦКУ, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Але у нашій країні така практика не є поширеною та вкрай складна до застосування.

2. Усі, хто оскаржує зараз штрафи від Держпраці в судах теж можуть використати скасування Постанови № 823 як аргумент на свою користь.

Проте врахуйте, що часто суди вважають, що до прийняття рішення апеляційною інстанцією (у нашій справі — це до 14.09.2021 р.) Постанова КМУ була чинною та відповідно старі перевірки були теж проведені з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері праці! Тому, яким буде рішення суду в кожному конкретному випадку, передбачити неможливо.

3. Якщо перевірка ще триває та акт не складено, то, на жаль, припинити таку перевірку доволі складно.

Адже відповідно до ст. 10 Закону № 877 право вимагати припинення заходу державного нагляду (контролю) надається суб’єкту інспектування лише у трьох випадках:

• перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;
• використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;
• з’ясування посадовими особами під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Втім, спробувати можна. І роботодавець може вимагати припинення перевірки через постанову суду № 640/17424/19 — здійснення державного нагляду (контролю) після 14.09.2021 р. проводиться лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ч. 1 ст. 3 Закону № 877).

На нашу думку, скасування Постанови № 823 позбавляє не лише повноважень, а й порядку проведення інспектування посадовими особами Держпраці. І продовжувати почату перевірку, спираючись на норми вже скасованого Порядку, вони не можуть. Проте готуйтеся, що фахівці Держпраці з цим будуть не згодні і ваше право на припинення перевірки доведеться захищати у суді!

4. Якщо перевірка вже закінчилася та орган Держпраці перебуває на стадії прийняття рішень на підставі її результату, аргументи ті ж самі.

На нашу думку, після 14.09.2021 р. Держпраці позбавлена права приймати будь-які постанови та приписи відповідно до норм Постанови № 823, навіть за умови, що акт за результатами інспектування датований до 14.09.2021 р. Повноваження посадових осіб щодо винесення таких постанов та приписів скасовано разом з Постановою № 823.

5. І головне — всі перевірки, які заплановані на порталі, не можуть бути проведені після 14.09.2021 р. на підставі Порядку, затвердженого Постановою № 823.

Це стосується й позапланових перевірок. Отже, якщо в документах на проведення перевірки (наказі та направленні) згадується Порядок або Постанова № 823, то до перевірки можна не допускати. Втім, ми впевнені, що фахівці Держпраці вже знають про скасування цієї Постанови і таких помилок не припускатимуться.

Втім, проблема буде у Держпраці і з оформленням результатів перевірок. Адже наказ Мінекономіки від 27.10.2020 р. № 2161 про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці, теж посилається на скасовану Постанову № 823! А відсутність уніфікованих форм таких документів само собою є підставою для недопуску до перевірки! Отже, до затвердження нових уніфікованих форм актів (вже на виконання ч. 15 ст. 4 Закону № 877) до нової перевірки Держпраці можна не допускати.

Проте все вищезазначене стосується виключно перевірок у сфері праці та зайнятості населення (у т. ч. неоформлених працівників). Щодо перевірок з охорони праці — вони здійснюються у загальному порядку без змін!

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання

Наталія Канарьова