При бажанні працівника після використання ним за робочий рік, за який надають щорічну відпустка, 24 к. дн. цієї відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік йому можуть виплатити грошову компенсація.

Приміром, якщо тривалість щорічної відпустки працівника 31 к. дн. (24 к. дн. — щорічна основна відпустка і 7 к. дн. — щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день), тоді при використанні працівником за відповідний робочий рік 24 к. дн., за 7 к. дн. можна отримати грошову компенсацію.

З цього слідує, що за певний робочий рік працівнику надають 24 к. дн. щорічної відпустки, й тільки за решту днів щорічної відпустки, які належать працівнику за той самий робочий рік, йому допустимо виплатити грошову компенсацію.

Коли, приміром, працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. дн. і він не скористався цієї відпусткою за 2016/2017 і 2017/2018 робочі роки та бажає взяти 24 к. дн. щорічної основної відпустки за 2016/2017 робочий рік, а за 24 к. дн. щорічної основної відпустки за 2017/2018 робочий рік отримати грошову компенсацію без звільнення, то така комбінація недопустима.

Тож для цілей отримання грошової компенсації без звільнення сумування тривалості щорічної відпустки за різні робочі роки недопустиме. У такому разі працівнику не може бути виплачена грошова компенсація, оскільки працівник не звільняється і його щорічна відпустка становить тільки 24 календарні дні, а інші 24 дні не є додатковими днями відпустки, а є також основною відпусткою за інший робочий рік.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання