МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11 квітня 2006 р. № 85/13/87-06

Про розгляд звернення
[щодо атестації робочих місць за умовами праці]

Розглянувши <…> звернення, повідомляємо.

Підвищена оплата праці встановлюється на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я (стаття 100 Кодексу законів про працю України).

Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР 12.08.86 р. № 4137-86, визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Віднесення робіт до категорії із шкідливими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442.

Слід зазначити, що за умови дотримання Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) ДСанПІН 3.3.2.007-98 та Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.99 р. № 21, робота на персональному комп’ютері не відноситься до категорії із шкідливими умовами праці.

Ці Правила призначені для запобігання несприятливої дії на працівників шкідливих факторів, які супроводжують роботу з ВДТ.

Керівники державних органів, підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності й підлеглості в порядку забезпечення контролю зобов’язані впорядковувати робочі місця користувачів ЕОМ та ПЕОМ з ВДТ відповідно до вимог зазначених Правил.

Порушення Державних санітарно-гігієнічних норм і правил тягне дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст. 45, 46, 49).