Ще у травні 2021 року у Законі про відпустки з’явилася відпустка про яку давно говорили — відпустка при народженні. Та лише у липні було затверджено Порядок надання відпустки. Тож, як надається ця відпустка? Кому надається? Коли оплачуються відпускні?

Нагадаємо, що з 9 травня діє Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15.04.2021 р. № 1401 щодо надання батькам при народженні дитини оплачуваної відпустки тривалістю до 14 днів за рахунок роботодавця. А 7 липня було затверджено Порядок її надання (Порядок надання відпустки при народженні дитини, затверджений постановою КМУ від 07.07.2021 р. № 693, далі — Порядок № 693). Його було опубліковано в «Урядовому кур’єрі» 10.07.2021 р., саме з цієї дати він набрав чинності.

Одразу відзначимо, що чіткої відповіді на запитання, що з відпусткою для тих, у кого дитина народилася в періоді з 9 травня по 9 липня, у цих документах немає! З цього питання варто звернутися із запитом до Мінекономіки або дочекатися офіційних роз’яснень.

Хто має право на відпустку при народженні

Згідно із ст. 19¹ Закону про відпустки, право на відпустку при народженні має:

• чоловік, дружина якого народила дитину;
• батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
• баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Відпустка при народженні дитини надається лише одній з названих осіб!

Та виникає низка запитань. Хто є одинокою матір’ю? Кого вважати одиноким батьком? Якими документами батько дитини (який у шлюбі не перебуває) має підтвердити спільне проживання, пов’язування спільним побутом, а також наявність взаємних прав та обов’язків? І насамкінець — а хто ж такий «інший повнолітній родич дитини», який фактично здійснює догляд за дитиною?

• Одинока мати — мати, в актовому записі про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком.
• Одинокий батько — батько дитини, мати якої померла, відповідно до рішення суду позбавлена батьківських прав, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, якщо ця дитина не була усиновлена іншою жінкою.
• Інший повнолітній родич дитини — повнолітній рідний брат або сестра.

Пункт 2 Порядку № 693.

Які підтвердні документи потрібні?

Якщо за відпусткою звертається чоловік, дружина якого народила дитину, він повинен пред’явити:

• заяву про надання відпустки;
• документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини;
• свідоцтво про шлюб.

Якщо за відпусткою звертається батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, він має надати такі документи:

• заяву про надання відпустки;
• документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини;
• довідку про реєстрацію місця проживання.

Зверніть увагу на той факт, що слід надати довідку про реєстрацію місця проживання, але не уточнюється, про кого вона має бути складена, про батька чи дитину.

Також жодним чином не пояснюється, для чого потрібна така довідка. Хоча, швидше за все, вносячи до переліку цей документ, автори Порядку № 693 хотіли, аби саме ним визначалося спільне проживання, пов’язання спільним побутом та наявність взаємних прав і обов’язків. Тобто, щоб місце реєстрації дитини і батька співпадали, і відпустка була використана для догляду за дитиною.

Та не секрет, що дуже багато людей фактично проживають спільно, але не зареєстровані за одним і тим самим місцем проживання. Або ж у великих містах молоді люди часто спільно проживають в орендованому житлі, яке не реєструють як місце проживання. Тож із цих положень Порядку № 693 можна зробити висновок, що фахівці КМУ хочуть позбавити права на відпустку при народженні дитини татів, які спільно проживають із дитиною, але не зареєстровані за тим самим місцем проживання, що вона.

До відома! «Документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини», — це медичне свідоцтво про народження, яке видав пологовий будинок.

У ст. 135 СКУ зазначається, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Баба, дід або інший повнолітній родич дитини, батько якої є одиноким, під час подання своєму роботодавцеві заяви про надання відпустки повинні пред’явити:

• документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини;
• заяву одинокого батька, в якій засвідчується невикористання ним такої відпустки та зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною (баба, дід або інший повнолітній родич дитини);
• для підтвердження статусу «одинокого батька» такі особи також додають свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення її батьківських прав, визнання безвісно відсутньою чи оголошення померлою.

Як бачимо, якщо тато дитини вже скористався цією відпусткою, то інший родич чи баба/дід уже не зможуть піти у відпустку при народженні дитини.

Якщо у відпустку бажають піти баба, дід або інший повнолітній родич дитини, мати якої є одинокою, то під час подання своєму роботодавцеві заяви про її надання вони повинні пред’явити:

• документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини;
• заяву одинокої матері, в якій зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною (дід, баба, повнолітні рідні брат або сестра);
• для підтвердження статусу «одинокої матері» такі особи також додають копію витягу з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до ст. 135 СКУ або свідоцтво про смерть батька дитини чи рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

Засвідчувати невикористання такої відпустки одинокою матір’ю не треба, адже матерям вона не надається.

Чи оплачувана це відпустка?

Так, адже про це прямо говориться у ст. 19¹ Закону про відпустки.

А у ст. 23 Закону про відпустки зазначено, що витрати, пов’язані з оплатою цього виду відпусток здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

Якої тривалості надається відпустка?

Відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів).

Відпустка при народженні дитини не підлягає грошовій компенсації та поділу на частини.

Вищезазначене слід трактувати так:

• максимальна кількість днів відпустки при народженні — 14;
• можна написати заяву і на меншу кількість днів відпустки;
• якщо працівник написав заяву на 5 днів відпустки при народженні дитини, то вже на інші 9 днів він не зможе претендувати, оскільки ця відпустка на частини не ділиться.

Святкові і неробочі дні не враховуються!

У ст. 19¹ Закону про відпустки зазначено: одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів).

Тобто на святкові та неробочі дні відпустка продовжується.

Коли надається ця відпустка?

У ст. 19¹ Закону про відпустки зазначається, що одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини.

А в Порядку № 693 уточнено, що ця відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.

Наприклад, якщо дитина народилася 16 червня 2021 року, то останній день, коли можна звернутися за такою відпусткою, — 16 вересня 2021 року, і при цьому максимальний строк останнього дня перебування у цій відпустці — 27 вересня 2021 року (104-й день з дня народження дитини). Та якщо порахувати кількість днів відпустки з 16.09.2021 р. по 27.09.2021 р. включно, то аж ніяк не виходить 14 календарних днів. Тож хочемо наголосити, що не треба зволікати з бажанням про таку відпустку і відкладати на останній день, бо якщо працівник звернеться в останній день, коли є право на таку відпустку, то вже не зможе отримати максимальну кількість днів відпустки (14 календарних днів), позаяк є обмеження в 104 дні з дня народження дитини.

Розгляньмо інший приклад. Дитина народилася 31 серпня 2021 року. Позаяк 31 листопада не існує, то останній день, коли зацікавлена особа може звернутися за такою відпусткою, — 30.11.2021 р. (не 1 грудня). І при цьому останнім днем перебування у відпустці (104-й день з дня народження дитини) у цьому випадку буде 12 грудня 2021 р. Тобто кількість днів відпустки з 30.11.2021 р. по 12.12.2021 р. — 13 календарних днів. І цей приклад підтверджує, що зволікання і відкладання на останній день отримання відпустки призводить до зменшення кількості днів цієї відпустки.

Строки виплати відпусткових

Ось тут у Порядку явні суперечності із Законом про відпустки.

У ст. 21 Закону про відпустки зазначається, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Та у Порядку № 693 зазначається, що граничний строк виплати заробітної плати працівникам за час цієї відпустки не може перевищувати трьох днів з дня її початку. Тобто Порядок № 693 допускає, що відпусткові при наданні відпустки при народженні дитини можуть бути виплачені пізніше, але не більше трьох днів з дня її початку.

Тут, на думку автора, слід звернутися до ст. 7 Конвенції № 132. Для чого? Щоб зрозуміти, що норма Закону про відпустки в цьому випадку має пріоритет.

І якщо роботодавець не встигає працівнику виплатити відпусткові у строки, зазначені саме у ст. 21 Закону про відпустки, то нехай працівник таки напише заяву і вкаже про отримання відпусткових в строки, визначені за згодою між працівником та роботодавцем.

А якщо працівник звільнився і знову працевлаштувався?

Працівник, який протягом трьох місяців з дня народження дитини був звільнений та працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, до заяви про надання відпустки повинен додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання

Галина Казначей