Сумісництво майже не врегульовано трудовим законодавством і, зокрема, КЗпП України. Через це на практиці можуть виникати проблемні питання.
1. Як прийняти на роботу за сумісництвом?
Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва відображається: у заяві працівника; в наказі (розпорядженні) роботодавця. Сумісник не повинен пред’являти трудову книжку. Роботодавець не має права відмовити працівникові в прийомі на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю інформації про основне місце роботи. Запис про роботу за сумісництвом може бути за бажанням працівника занесений до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом. До початку виконання роботи сумісника необхідно направити до податкових органів письмове повідомлення. Згоди основного роботодавця на працевлаштування за сумісництвом не потрібно.
2. Як узгодити графік робочого часу і часу відпочинку на двох роботах?
Робота може виконуватись за кількома трудовими договорами: з одним роботодавцем (внутрішнє сумісництво), з різними роботодавцями (зовнішнє сумісництво). При цьому посада, яку обіймає працівник за сумісництвом, може бути аналогічна до посади за основним місцем роботи. Прямої заборони виконувати трудові обов’язки одночасно в одні й ті самі години за місцями роботи за сумісництвом чинне законодавство не містить. Проте щоб уникнути накладок в графіку роботи, роботодавець має право попросити довідку з основного місця роботи із зазначенням годин, графіків робочого часу. Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються сумісникам одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Відпустка без збереження зарплати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку.
3. Чи надається допомога по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом?
Допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах надаються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. У разі роботи за сумісництвом підставою для призначення допомоги є копія лікарняного, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню зарплату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
4. Які особливості роботи за сумісництвом у бюджетному секторі?
Робота за сумісництвом урегульована: постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245; Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 р. № 43. Вказані акти регулюють працю на державних підприємствах.
Постановою КМУ № 245 встановлено: робочий час за сумісництвом не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний; керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.