На щорічну відпустку мають право фізособи, які працюють за трудовим договором на підприємствах та у фізосіб — підприємців. Це передбачено ст. 74 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) та Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504).

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу (ст. 74 КЗпП України).

Водночас частиною сьомою ст. 10 Закону № 504 визначені випадки, коли працівник може піти у щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи. Вони надаються:

• жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  
  
• особам з інвалідністю;
  
  
• особам віком до вісімнадцяти років;
  
  
• чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
  
  
• особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
  
  
• сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
  
  
• працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
  
  
• працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
  
  
• працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
  
  
• батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  
  
• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Водночас згідно з роз’ясненнями Держпраці звичайні новоприйняті працівники також можуть піти у відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи, але лише за умови домовленості з роботодавцем (лист Мінсоцполітики від 20.08.2015 р. № 507/13/133-15).

Звертаємо увагу! Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року. Черговість надання відпусток визначається графіками відпусток.

Отже, до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи мають право на щорічну відпустку:

• звичайні працівники — пропорційно відпрацьованому часу. А у разі домовленості з роботодавцем — повної тривалості;
• пільгові категорії працівників — повної тривалості.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання