МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12 грудня 2016 р. № 489/0/22-16/13

Щодо зміни істотних умов праці для окремих категорій працівників у державному органі, які втратили статус державних службовців у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про державну службу»

Юридичним департаментом Міністерства розглянуто лист від 01.11.2016 р. № 98 та в межах компетенції повідомляється.

У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про державну службу» (далі — Закон) окремі категорії працівників у державному органі втратили статус державних службовців.

Разом з тим процедура запровадження зміни статусу державного службовця Законом не передбачена.

У зв’язку з цим у даному випадку слід керуватися нормами статті 32 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

Слід зазначити, що зміна статусу посади не може вважатися зміною істотних умов праці, оскільки зазначене не передбачено законодавством.

Разом з тим, у разі якщо внаслідок зміни статусу державного службовця змінюється, зокрема, система та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, то виходячи зі змісту норм частини третьої статті 32 КЗпП, працівника слід повідомляти про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці до запровадження цих змін.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою не потребує переведення працівника.

Процедура переведення запроваджується в юридичній особі у разі, коли працівнику пропонується інша робота (посада).

Згідно з частиною першою статті 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 КЗпП та в інших випадках, передбачених законодавством.

Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний та необов’язковий характер.