У зв’язку з новими обмеженнями, пов’язаними із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби, частина підприємств була вимушена оголосити простій. Як оплачувати лікарняні, оформлені в період простою, та як враховувати його під час обчислення середнього заробітку?

Простій та виплата допомоги у зв’язку з частковим безробіттям: як враховувати під час оплати лікарняних

У травні-червні 2020 р. підприємство простоювало та всі працівники отримували допомогу з часткового безробіття. У березні 2021 р. один із них хворів, що згодом підтвердив листком непрацездатності, який надав після одужання. Простій потрапив до розрахункового періоду для оплати лікарняного. Чи вилучати такі місяці з розрахункового періоду під час визначення середнього заробітку? Як вчинити із сумою допомоги, чи враховувати її?

Ні, період, коли працівники отримували допомогу по частковому безробіттю, під час визначення середнього заробітку для оплати лікарняних із розрахунку не виключають.

Перелік поважних причин, коли невідпрацьовані дні викидають із розрахунку, наведено у п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженому постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266. Це:

• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного — за медичним висновком);
• відпустка без збереження заробітної плати.

Простій до поважних причин не віднесений, тому підстав вилучати його з розрахункового періоду немає. Ба більше, за вимогою КЗпП час такого простою, якщо він відбувся не через провину працівників, роботодавець оплачує у розмірі не менше ніж 2/3 посадового окладу (ст. 113 КЗпП). І така оплата має брати участь у розрахунку лікарняних.

А ось сума допомоги по частковому безробіттю до фонду оплати праці не входить. Це соціальна виплата й до бази нарахування єдиного внеску вона не потрапляє. Тож у розрахунку середньої зарплати участі не братиме.

Тож, якщо роботодавець оплати за час простою не нараховував і працівники за цей період отримали лише «частковобезробітну» допомогу, до розрахунку належить брати тільки дні простою без сум, які на них припадають.

Аналогічну думку висловлено в листі ФССУ від 28.05.2020 р. № 1367-11-1. Такий підхід до розрахунку, безсумнівно, в остаточному підсумку призведе до зменшення суми лікарняних.

Та ми ще на початку цих «карантинних пригод» застерігали читачів від тимчасового повного згортання діяльності без оформлення та оплати простою, позаяк КЗпП не містить жодних натяків на те, що такий варіант прийнятний. Однак, оскільки на той момент виплачувати «частковобезробітну» допомогу працівникам, які отримують від роботодавця оплату простою, заборонялося, багато хто спокусився ідеєю оголосити припинення діяльності, не нараховуючи водночас працівникам ані копійчини.

Урешті-решт урядовці внесли до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженому постановою КМУ від 22.04.2020 р. № 306, відповідні зміни (набули чинності 16 липня 2020 р.), що дали змогу отримувати допомогу й тим працівникам, яким коштом роботодавця оплачено простій.

Проте, як бачимо, наслідки запропонованої тоді деякими фахівцями варіації скорочення діяльності маємо й досі, зокрема, у вигляді негативного впливу на суми лікарняних, які отримують працівники.

Хвороба припадає на час простою: як оплачувати листок непрацездатності

Згідно з наказом на підприємстві із 5 до 16 квітня 2021 р. встановлено простій з оплатою в розмірі 2/3 посадового окладу. Один із працівників із 29 березня до 7 квітня 2021 р. хворів. Як оплатити такий лікарняний, якщо тимчасова непрацездатність почалася до оголошення простою, а закінчилася вже під час нього?

Незалежно від того, настала тимчасова непрацездатність працівника до початку простою чи в його період, оплату днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, провадять на загальних підставах.

Дивіться: за нормою п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105 (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Нехай вас не спантеличує те, що за простій зарплати не нараховують: оплата цього періоду в розмірі не менше ніж 2/3 окладу потрапляє до фонду оплати праці в складі виплат за невідпрацьований час. Інакше кажучи, оплата простою теж є зарплатою.

Наведемо ще один аргумент на користь нашого висновку. Випадки, коли допомогу не надають за час, протягом якого співробітник не працює, перелічено у п. 6 ст. 23 Закону № 1105: це відпустка без збереження зарплати, творча або додаткова відпустка у зв’язку з навчанням. Простій в цьому списку не фігурує.

Тож за листками непрацездатності, які, зокрема, охоплюють і період простою не з вини працівника, оплату проводять звичайним ладом — жодних особливих правил тут немає.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації листків непрацездатності Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Придбати видання

Олена Брусніцина