Надання допомоги по вагітності та пологах працюючим жінкам
Новини
27.04.2021
Надання допомоги по вагітності та пологах працюючим жінкам
Статтею 179 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 та статтею 17 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено жінкам відпустку по вагітності та пологах. Зокрема, в даних статтях зазначено, що жінкам надається оплачувана відпустка по вагітності та пологах на підставі медичного висновку тривалістю:
до пологів — 70 календарних днів;
після пологів — 56 календарних днів (70 календарних днів — у разі народження двох дітей і більше та у разі ускладнення пологів) починаючи з дня пологів.
Жінкам, які належать до I–III категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, видається листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю і пологами з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 календарних днів (90 днів на період допологової відпустки і 90 — на період післяпологової відпустки).
Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) право на матеріальне забезпечення виникає у застрахованої особи з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (частина 1 статті 31 Закону № 1105).
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 1105-XIV допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами.
За бажанням жінка має право надалі працювати і не йти у відпустку з того дня, коли її видано листок непрацездатності. Оскільки перебування у відпустці по вагітності та пологах — це право жінки, а не її обов’язок, то вагітна жінка має право йти у відпустку пізніше дати її початку, зазначеної в листку непрацездатності.
В ситуації, коли працівниця не скористалася своїм правом на відпустку по вагітності та пологах, продовжувала працювати і отримувати заробітну плату, роботодавець повинен виплатити зазначену допомогу лише за дні її фактичного перебування у відпустці по вагітності та пологах. А за період, коли жінка працювала, її буде виплачена заробітна плата. Адже чинним законодавством не передбачено одночасної виплати заробітної плати і допомоги по вагітності та пологах за один і той самий період.
Одночасно повідомляємо, що розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах відповідно до п. 25 Порядку є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, а не перед фактичним оформленням відпустки.
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 19 Закону № 1105 застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Статтею 26 Закону № 1105 визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.
Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Рішення про призначення допомоги по вагітності та пологах приймає комісія із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5.