Мережа Інтернет вже переповнена інформацією про «нове життя», яке настане з 27 квітня для роботодавців у відносинах з Держпраці.

Прийнятий Закон України № 1320-IX, містить голосну назву «…щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання». Натомість, суть прийнятих змін явно не відповідає такому заголовку.

Фактично з 27 квітня 2021 року закон лише закріпить два нововведення:

1. Органи місцевого самоврядування позбавляються права проводити перевірки з питань праці, а можуть лише ініціювати їх (зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
2. Штраф від 180 до 1700 гривень для посадових осіб підприємств за недопущення до проведення перевірки (доповнено статтю 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення)

Справа в тому, що проект закону № 1320-IX був внесений до Верховної Ради ще у 2017 році і з тих пір зазнав чимало змін, поправок, в результаті був звужений до теперішньої редакції.

Положення, які не пройшли випробовування у чотири роки і не увійшли до закону № 1320-IX:

1. Визначення граничних строків накладення фінансових штрафів за порушення законодавства про працю.
2. При першому вчиненні правопорушення Держпраці мало б право виносити виключно приписи, а не накладати штрафи.
3. Посадові особи Держпраці несли б відповідальність, якби їх рішення про накладення фінансових стягнень у подальшому були скасовані.
4. Фізичні особи та посадові особи несли б відповідальність за подання до Держпраці безпідставних скарг про порушення законодавства про працю.

Очевидно, що такі зміни дійсно запобігли б надмірному тиску на роботодавців.

Трапляється багато випадків, коли інспектори праці накладають майже півмільйонні штрафи виключно за те, що фізичні особи-підприємці не відповіли на їх вимогу та не надали документи.

Наприклад, у справі № 640/13709/19 фізична особа-підприємець оскаржила штраф у розмірі 417 300,00 грн, накладений інспектором за недопущення до проведення перевірки.

Якби вищенаведені положення закону були прийняті, інспектор повинен був би винести припис, а не штраф, а якщо б і виніс штраф, то поніс би відповідальність за його скасування.

Детальніше про зміни з 27 квітня

Органи місцевого самоврядування позбавляються права проводити перевірки з питань праці, а можуть лише ініціювати їх.

До органів місцевого самоврядування відносяться сільські, селищні та міські ради, територіальні громади, обласні та районні ради.

Щоб зрозуміти, яких прав органи місцевого самоврядування позбавляються, згадаємо, які повноваження вони мали.

У 2017 році Державна служба України з питань праці видала лист № 6827/1/4-ДП-17, в якому прописала, що інспектори праці органів місцевого самоврядування мають право:

• без попереднього повідомлення здійснювати інспекційні відвідування;
• під час проведення перевірок щодо неоформлених трудових відносин, самостійно і в будь-яку годину доби проходити до будь-яких приміщень, в яких використовується наймана праця;
• ознайомлюватися з будь-якими документами з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати їх копії або витяги;
• наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам запитання, що стосуються законодавства про працю.

Чим зумовлена така зміна?

По-перше, за скаргами підприємців, контролери від місцевої влади мають низький рівень компетенції для здійснення інспекцій, неправильно визначають диспозицію для застосування штрафних санкцій.

По-друге, ці повноваження схожі на проведення правоохоронними органами таких слідчих дій, як обшук, тимчасовий доступ до речей і документів чи вилучення майна і їх суть не завжди відповідає завданню перевірки з питань праці.

По-третє, за рахунок стягнень з суб’єктів господарювання відбувалося поповнення місцевих бюджетів, що не могло не стимулювати органи місцевого самоврядування до чисельних зловживань своїми повноваженнями.

Також, у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами з одного й того самого питання заборонено (стаття 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Висновок

Метою прийняття закону № 1320-IX було підвищення ефективності законодавства про працю та зменшення фінансового навантаження на суб’єктів господарювання.

З однієї сторони, цієї мети вдасться досягти, оскільки фактично одним органом контролю стало менше. Тепер органи місцевого самоврядування не матимуть право проводить перевірки з питань праці, а отже буде менше зловживань.

З другої сторони, проблемні питання при проведення перевірок все одно можуть залишитися, оскільки вдосконалення суб’єктного складу не означає автоматичне поліпшення процедурних питань, які можна було б вирішити прийняттям проекту закону № 1320-IX у редакції 2017 року.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання

Ірина Плискань