Ведення табеля використання робочого часу на підприємствах, в установах та організаціях регулюється наказом Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489. Тобто табель обліку робочого часу — це первинний документ для обліку відпрацьованого часу, який є також підставою для нарахування заробітної плати працівникам.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Такі вимоги визначені Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мін’юста, Мінфіну 28.06.1993 р. № 43.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішньому трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Крім того, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Такі вимоги зазначені у ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

Працювати на умовах сумісництва працівник може на тому ж самому підприємстві, що є його основним місцем роботи, це внутрішнє сумісництво, або на іншому підприємстві, яке не є його основним місцем роботи — це зовнішнє сумісництво.

Статтею 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Робота за сумісництвом є одним з різновидів роботи на умовах неповного робочого часу. На роботі на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102¹ КЗпП).

Зазначимо, що у табелі має бути відображено фактичне використання робочого часу. Облік використання робочого часу здійснюється за кожний робочий день (зміну). Кількість відпрацьованого часу слід заповнювати у годинах. Умовні позначення видів неявок працівників робляться лише на підставі офіційних документів.

Кожного працівника включають до табеля, як правило, один раз. Винятком є внутрішні сумісники. Особи, які суміщають на підприємстві, в установі, організації, зазначаються двічі з метою відображення робочого часу за основною посадою та за сумісництвом. Тому, у разі внутрішнього сумісництва, табель обліку використання робочого часу ведеться за двома посадами.

Нагадаємо, що Табель обліку використання робочого часу зручно вести в програмі M.E.Doc за допомогою спеціального додаткового модуля «Зарплата», який призначений для розрахунку і нарахування зарплати, обліку та управління персоналом на малих та середніх підприємствах.

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад. Придбати видання

Олена Коломійчук