Звільняється бухгалтер, який працював на цій посаді з 26 квітня до 1 листопада 2020 року. Як розрахувати компенсацію за не використані ним дні відпустки?

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП.

Згідно зі ст. 83 КЗпП у разі звільнення працівникові виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки для тих, хто має дітей. Для нарахування цієї виплати варто керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Компенсація має бути обчислена з розрахунку виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Для виплати компенсації береться заробіток за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати такої компенсації. Якщо ж працівник пропрацював менший проміжок часу, то для розрахунку компенсації беруть виплати за фактичний час роботи: з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачують компенсацію (абзац другий п. 2 Порядку № 100).

Візьміть до уваги: з розрахункового періоду вираховують час, протягом якого працівники згідно із чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, а також святкові та неробочі дні. Сюди потрапляють відпустки без збереження зарплати, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (або шестирічного згідно з медичним висновком).

Виплати, які входять до розрахунку середньої зарплати, перелічено в п. 3 Порядку № 100, а ті, які не входять — у п. 4. Зверніть увагу, що в розрахунку середньої зарплати для виплати компенсації за невикористані відпустки беруть участь виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Середньоденний заробіток обчислюється шляхом поділу сумарного заробітку на відповідну кількість календарних днів за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством, та тих періодів, що не беруть участі в розрахунку).

Отриманий результат перемножується на кількість календарних днів невикористаних щорічних відпусток, а також додаткових відпусток на дітей, якщо на такі є право у працівників.

Як зазначалося, щорічна основна відпустка надається тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується із дня укладення трудового договору (ст. 6 Закону «Про відпустки», далі — Закон № 504).

Відповідно до ст. 5 Закону № 504 тривалість відпусток розраховується в календарних днях. Календарні дні — це всі дні за календарем (з понеділка до неділі включно). Тобто, визначаючи тривалість основної відпустки, вихідні дні (суботу та неділю) треба враховувати.

Проте згідно із ч. 11 ст. 73 КЗпП святкові та неробочі дні не враховуються для визначення тривалості щорічних та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону № 504). Отже, якщо на період відпустки припадають святкові та неробочі дні, відпустка автоматично продовжується на кількість таких днів.

Зазначене не стосується відпусток інших видів, а саме додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, соціальних відпусток, відпусток без збереження зарплати. У цьому разі святкові та неробочі дні враховуються, а відпустка не продовжується.

Зверніть увагу! Протягом 12 місяців працівникові можуть підвищити зарплату, перевести на іншу роботу тощо, унаслідок чого зміниться розмір його зарплати. У такому разі відповідно до п. 10 Порядку № 100 виплати, що входять до розрахунку середньої зарплати, зокрема премії, доплати, надбавки (п. 3 Порядку № 100), за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт підвищення посадового окладу.

Тобто коригування відпусткових — це коригування суми тих виплат, які попадають у розрахунковий період до підвищення, на коефіцієнт такого підвищення.

Отже, коригування середньої зарплати проводиться в разі, якщо останнє підвищення посадового окладу працівника відбулося в розрахунковому періоді (лист Мінсоцполітики від 27.10.16 р. № 1491/13/8416).

Коефіцієнти коригування визначаються для кожного працівника окремо за кожним випадком підвищення окладу.

Розрахований коефіцієнт множимо на суми виплат за період до підвищення. Виходячи з відкоригованої таким чином зарплати визначаємо середній заробіток для розрахунку відпусткових, а також для розрахунку компенсації відпусткових у разі звільнення працівника.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання