Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
5 нюансів дистанційної (надомної) роботи
Новини
16.01.2021
5 нюансів дистанційної (надомної) роботи
 

Під час карантину роботодавці все більше стали використовувати форму дистанційної (віддаленої) роботи. Поширення коронавірусної хвороби змусило посадовців ужити заходів щодо вдосконалення законодавства в цій сфері. Так у 2020 році з’явилась стаття 60 Кодексу законів про працю України, яка визначає особливості дистанційної та надомної роботи. Як зазначає Мінсоцполітики у листі від 19.02.2019 р. № 30/1/204-19, раніше питання праці надомників регулювалися головним чином положенням ще радянських часів (Положення про умови праці надомників від 29.09.1981 р. № 275/17-99, далі — Положення № 275), а також колективним договором. Нові положення дозволили зберегти робочі місця тисячам людей, які могли виробляти продукцію або виконувати свої трудові функції із використанням інформаційно-комунікаційних технологій вдома. При цьому Положення № 275 може використовуватися в частині, що не суперечить нормам чинного українського законодавства.

Державний центр зайнятості нагадує про ключові особливості роботи поза межами приміщення роботодавця.

1. Обов’язковість укладення трудового договору про надомну (дистанційну) роботу в письмовій формі

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу (пункт 6-1 частини 1 статті 24 КЗпП). На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

2. Рівність надомних (дистанційних) працівників з працівниками, що виконують роботу в приміщенні роботодавця

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені наявним трудовим договором (стаття 60 КЗпП). При цьому для надомників, організаційно-технічні умови праці яких близькі до прийнятих при розрахунку норм виробітку для робітників, що виконують аналогічні роботи в виробничих умовах, встановлюються ті ж норми, що і для зазначених робітників.

3. Особливості обліку робочого часу надомних (дистанційних) працівників

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу (стаття 60 КЗпП).

Водночас роботодавець зобов’язаний вести облік усіх надомників, яким він надає роботу, та вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням часу, відведеного для виконання завдань (лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. № 245/13/116-16).

4. Компенсація деяких витрат надомним (дистанційним) працівникам

Працівники можуть виконувати роботу на своєму власному обладнанні. При цьому слід пам’ятати про зміст статті 125 КЗпП. Працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з працівником.

Адміністрація може дозволяти надомникам виготовлення виробів для підприємства з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів. Перелік видів власних матеріалів і кількість виготовлених з них виробів, а також порядок надання сировини і матеріалів визначаються в галузевій інструкції.

Організація в надомних умовах трудових процесів допускається тільки для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навички або можуть бути навчені цим навичкам для виконання певних робіт. Положення № 275 регулює спосіб визначення наявності таких умов.

За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватись витрати, пов’язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо). Це питання має бути вирішено при укладанні трудового договору, зазначає Мінсоцполітики у листі від 25.11.2015 р. № 692/13/133-15.

5. Переважне право окремих категорій осіб виконувати роботу вдома

Переважне право на укладення трудового договору про роботу на дому надається:

  • жінкам, які мають дітей віком до 15 років;
  • інвалідам і пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії);
  • особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію;
  • особам зі зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах;
  • особам, які здійснюють догляд за інвалідами або тривало хворіють членами сім’ї, які за станом здоров’я потребують догляду;
  • особам, зайнятим на роботах з сезонним характером виробництва (у міжсезонний період), а також навчаються в очних навчальних закладах; особам, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, в районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси) (Положення № 275).

За бажанням жінки або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною до 3 років, у період їх перебування у відпустці по догляду за дитиною, вони можуть працювати вдома (ч. 8 ст. 179 КЗпП). Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою можливості виконання роботи вдома (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Вас може зацікавити

Книга обліку
наказів з персоналу
 

Придбати

Журнал
«КАДРОВИК.UA»
 

Придбати

Книга обліку
руху трудових книжок
і вкладишів до них

Придбати

 
Державний центр зайнятості

Переглядів: 1954 Версія для друку
 
Дивіться також:
Яка різниця між звірянням та перевіркою ТЦК?
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю: затверджено форму
Відпустка при народженні дитини: чи надається після зміни місця роботи?
Нефіксований робочий час: як сьогодні і що в майбутньому?
Тотальний PR марафон 2026: як комунікації впливають на бізнес та репутацію
Практикант на підприємстві: нові вимоги до оформлення та оплати праці
Робота за посадою, якої немає у штатному розписі
7 помилок у наказі про призупинення трудового договору
Затримки на роботі: ненормований робочий день чи надурочна робота?
Працівник на місце мобілізованого: як правильно вказати строк у договорі?
Що насправді пропонує новий Трудовий кодекс: коментар профспілок
Чи може роботодавець передати ТЦК адресу та номер телефону працівника?
Гід по нестандартній зайнятості
Чи можна вважати месенджер офіційним каналом для вручення наказу про звільнення?
Роль профспілок під час війни: що змінилося і які функції збереглися?
Перехід із сумісництва на основну роботу: чому переведення тут не працює?
Скорочення: як роботодавцю довести, чому залишили саме цього працівника?
У ВОД військовозобов’язаного бракує даних: чи можна прийняти на роботу?
Що робити підприємствам, які не підтвердили критичність?
Як написати ідеальний супровідний лист?
Новий Трудовий кодекс: що зміниться для роботодавців і працівників
Дати у кадрових документах: чим небезпечне звільнення «з 1 числа»?
Табель робочого часу: 10 помилок, які кадровику краще не допускати
Поранення працівника під час обстрілу: дії роботодавця
Чи може дід отримати відпустку при народженні дитини?
Виконання розпорядження ТЦК, якщо працівник перебуває у відпустці
Як законно рахувати робочі години під час тривоги?
Навчальна відпустка: законні підстави для відмови
Верховна Рада отримала оновлений проєкт Трудового кодексу
Екстрені відключення світла: як забезпечити безпеку персоналу?
Звільнення під час відпустки за угодою сторін
Чи можна працювати на повну ставку за сумісництвом під час простою?
Оформлення працівника під час війни: що не можна ігнорувати?
Звільнення «за власним бажанням» під тиском
Розмір пенсії за віком
Автоматизація складських процесів: чи можна зменшити посадові оклади працівникам?
Відпустка 60 днів для звільнених зі служби: обов’язок чи право роботодавця?
Скорочення штату: чи впливає стаж на переважне право залишитися?
Перейменування вулиці: чи вимагати від працівника оновлений паспорт?
Навчальна відпустка: алгоритм надання
10 кадрових міфів про трудові відносини
Випробування та строковий договір для одинокої матері: правові тонкощі під час війни
Невикористана відпустка при переведенні: чи надасть її новий роботодавець?
Чи можна звільнити за відсутність на роботі під час повітряної тривоги?
Оснащення для роботи: обов’язок роботодавця чи турбота працівника?
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами під час відпустки до 3 років
Призов під час випробувального терміну: що відбувається зі строком випробування?
Працівник не бажає йти у відпустку за графіком: як діяти роботодавцю?
Бронювання в «Дії»: кому терміново треба оновити статус критичності?
Мобілізації жінок в Україні: офіційна заява Уряду
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: [email protected]. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: [email protected]