Підставою для проведення інспекційного відвідування може бути звернення працівника (пп. 1 п. 5 Порядку № 823) або фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин, тобто неоформлених працівників або осіб за цивільно-правовими договорами (пп. 2 п. 5 Порядку № 823). Отже, «ображений» працівник, якого незаконно звільнено, може подати скаргу до органів Держпраці. Така скарга може стати початком великої перевірки, унаслідок якої інспектор праці може накласти штраф, у тому числі виявивши порушення в разі звільнення.

Звільнення під час лікарняного, відпустки, декрету

Згідно з ч. 3 ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 суди роз’яснюють, що правила про недопустимість звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина третя ст. 40 КЗпП) стосуються як передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 12.09.2018 р. № 127/21890/16-ц указав, що звільнення працівника є незаконним, якщо в день звільнення відкрито лікарняний лист, хоч і після видання наказу про звільнення. У такому випадку роботодавцю слід внести зміни до наказу в частині дати звільнення.

Проте ухвалою Верховного Суду від 15.04.2020 р. № 481/1043/17 змінено таку позицію. Суд указав, що умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (ст. 9 КЗпП). Ураховуючи правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2014 р. у справі № 6-33цс14, наявні підстави для відступу від висновків щодо застосування ст. ст. 40, 235 КЗпП, що викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 р. у справі № 823/411/17, від 18.03.2020 р. у справі № 823/1455/17.

Інспектори праці неодноразово накладали штраф за звільнення працівника під час перебування його на лікарняному.

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад. Придбати видання