Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
5 аспектів регулювання праці за сумісництвом
Новини
21.12.2020
5 аспектів регулювання праці за сумісництвом
 

Політика зайнятості базується на забезпеченні можливості кожному реалізувати своє право на працю. Чимало ініціативних громадян отримують підвищену винагороду, працюючи за сумісництвом. Під сумісництвом прийнято розуміти виконання, крім своєї основної, іншої роботи на умовах трудового договору. Попри затребуваність, сумісництво майже не врегульовано трудовим законодавством і зокрема Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП). Через це на практиці можуть виникати проблемні питання. Розглянемо, які існують особливості при прийнятті на роботу за сумісництвом.

1. Специфіка працевлаштування на роботу за сумісництвом

Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця. Працівник, який влаштовується на роботу за сумісництвом, не повинен пред’являти трудову книжку. Роботодавець не має права відмовити працівникові в прийомі на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи. Про це вказано у листі Міністерства соціальної політики України від 14.04.2017 р.

Запис про роботу за сумісництвом може бути за бажанням працівника занесений до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом. При укладенні трудового договору з сумісником необхідно до початку виконання роботи направити до податкових органів письмове повідомлення.

Згоди основного роботодавця на працевлаштування за сумісництвом за загальним правилом не потрібно. Але слід пам’ятати про зміст ст. 21 КЗпП: колективним договором і угодою сторін може передбачатись обмеження на сумісництво (наприклад, недопустимість роботи на конкурентів роботодавця).

Праця іноземних високооплачуваних професіоналів може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи (ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення»).

2. Необхідність узгодження графіків робочого часу і часу відпочинку на двох роботах

Робота може виконуватись за кількома трудовими договорами, що укладені з одним роботодавцем (внутрішнє сумісництво), а може виконуватися за кількома трудовими договорами, що укладені з різними роботодавцями (зовнішнє сумісництво). При цьому посада, яку обіймає працівник за сумісництвом, може бути аналогічна до посади за основним місцем роботи. Прямої заборони виконувати трудові обов’язки одночасно в одні й ті самі години за місцями роботи за сумісництвом чинне законодавство не містить. Проте щоб уникнути накладок в графіку роботи, роботодавець має право попросити довідку з основного місця роботи із зазначенням годин, графіків робочого часу.

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються сумісникам одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (ст. 10 Закону України «Про відпустки»). Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку.

3. Право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом

Допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах надаються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (пункт 30 постанови КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. № 1266).

4. Особливості регулювання праці за сумісництвом у бюджетному секторі

Докладно робота за сумісництвом урегульована постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245 (далі — Постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 р. № 43 (далі — Положення № 43). Як слідує з назви, ці акти регулюють працю на державних підприємствах, але у Мінсоцполітики вважали за можливе поширити їх дію на всі бюджетні установи.

Постановою № 245 встановлено такі особливості:

  • робочий час за сумісництвом не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний;
  • керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Законодавством передбачено, що звільнення (без виплати вихідної допомоги) сумісників у бюджетному секторі допустимо у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці. При такому звільненні на працівників державних підприємств поширюються гарантії, передбачені ст. 40 КЗпП (зокрема, заборона звільнення у період тимчасової непрацездатності) Про це вказує Мінсоцполітики у листі від 28.10.2016 р.

5. Винятки для сумісників при здійсненні заходів зі збереження робочих місць та соціального захисту безробітних

Статтею 7-1 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачаються заходи з профілактики настання страхових випадків. До профілактичних заходів належать фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року). Проте фінансування витрат на оплату праці не здійснюється роботодавцю для осіб, які працюють за сумісництвом.

Окрім того, працівникам за сумісництвом не надається допомога по частковому безробіттю та/або допомога по частковому безробіттю на період карантину, передбачені Законом України «Про зайнятість населення». При цьому в разі звільнення особи за основним місцем роботи вона не може зареєструватись як безробітна й отримувати допомогу по безробіттю, поки є зайнятість за основним місцем роботи.

Вас може зацікавити

Книга обліку
наказів з персоналу
 

Придбати

Книга обліку
руху трудових книжок
і вкладишів до них

Придбати

Книга обліку щорічних
і додаткових відпусток
 

Придбати

 
Державний центр зайнятості

Переглядів: 2168 Версія для друку
 
Дивіться також:
Особливості бронювання працівників підприємств
Звільнення за прогул: захисна стратегія роботодавця
Чи згорає відпустка за роботу на комп’ютері за минулі роки?
Звіряння військового обліку: на що звернути увагу?
Чи може працівниця перенести дату початку «декретної» відпустки?
Що робити роботодавцю і працівнику після оцифрування?
Відпустки «за свій рахунок» щоп’ятниці: як кадровику не порушити закон?
Трудовий і страховий стаж: у чому різниця?
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС на директора?
Облік неповнолітніх працівників
Суміщення чи сумісництво: у чому різниця?
Як легально та безпечно залучити іноземця до роботи в Україні?
Чи завжди потрібна згода на обробку персональних даних?
Щорічна відпустка до або після декрету: коли надати?
Проєкт Трудового кодексу: позиція Федерації роботодавців
Розширення повноважень Держпраці: нові фокуси контролю для роботодавців
Мінімальна зарплата і посадові оклади: прогнозні показники від Мінфіну
Пастка звітності: мобілізований чи у відпустці?
Звільнення через невідповідність: коли підстава незаконна?
Чи потрібно керівнику затверджувати табель робочого часу?
Донорський день: 5 помилок, яких кадровику варто уникати
Які відпустки не компенсуються при звільненні?
Електронна трудова книжка: відповіді на актуальні запитання
Конфлікт із керівником: коли це — порушення трудового законодавства?
Нові правила критичності та бронювання: 5 головних запитань
Ознайомлення з правилами військового обліку: чи потрібен журнал?
Пауза замість звільнення: як працює механізм призупинення трудового договору?
Чи згорає невикористана «чорнобильська» відпустка?
Зміна місця роботи і день відпочинку за донацію крові
Як продовжити бронювання працівників через «Дію»: відеоінструкція
Якщо трудова книжка до 10.06.2026 не оцифрована…
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС при переведенні працівника на іншу посаду?
«Інвалідний» внесок не сплачено через відсутність форми: чи буде штраф?
Перелік територій бойових викладено у новій редакції: варто перевірити статус
Новий Порядок бронювання: аналіз змін
Електронний кадровий облік: 5 страхів роботодавців
Перенесення/продовження щорічної відпустки
Чи можна тимчасово перервати «декретну» відпустку?
Працівниця у «декреті»: чи може роботодавець оцифрувати її трудову книжку?
Єдиний реєстр кваліфікацій: чи потрібно змінювати назви посад?
Повідомлення «Існує інше звернення» при скануванні трудової: що це означає?
Чи має працівник відповідати роботодавцю у неробочий час?
Держстат скасував звіт № 1-ПВ (умови праці)
Відмова у відпустці під час воєнного стану
Критично важливі підприємства: нові правила та ризики втрати статусу
Чи триватиме оцифрування трудових книжок після 10 червня 2026 року?
20 хвилин на психологічне розвантаження: для працівників готують нову трудову гарантію
Чи може роботодавець визначати місцезнаходження працівників під час простою?
42 типові форми документів: доопрацьовано проєкт наказу
Порядок обліку робочого часу водія
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com