МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ

ЛИСТ

від 14 вересня 2016 р. № ДЦ-01-6415/0/616

Щодо обов’язковості подання форми № 3-ПН та заходів з працевлаштування інвалідів

Державна служба зайнятості (Центральний апарат) розглянула, в межах компетенції, звернення <…> та повідомляє наступне.

До пунктів 1, 2, 4 щодо обов’язковості подання роботодавцем інформації про попит на робочу силу (вакансії)

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Механізм подання інформації про попит на робочу силу визначено Порядком подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі — Форма № 3-ПН), затвердженим наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. № 316, зареєстрованим в Мін’юсті 17.06.2013 р. за № 988/23520 (далі — Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансій.

Порядком не передбачено постійного підтвердження чи повторного подання інформації про потребу в робочій силі у разі тривалого неукомплектування вакансій.

При цьому слід зазначити, що працівники центру зайнятості перед видачею зареєстрованому безробітному направлення на працевлаштування уточнюють актуальність вакансії у роботодавця.

До пунктів 2, 3, 5 стосовно заходів, які допоможуть роботодавцю довести у суді, що він зробив усе можливе для працевлаштування людей з інвалідністю

Відповідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі — Закон) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

З роботодавцями, які за повідомленням територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів (далі — ФСЗІ) не виконали норматив щодо працевлаштування інвалідів, передбачений частиною першою статті 19 Закону, державною службою зайнятості проводиться індивідуальна робота для працевлаштування на вільні робочі місця конкретного фахівця з інвалідністю.

У разі відсутності необхідних спеціалістів серед зареєстрованих безробітних осіб з інвалідністю державна служба зайнятості на замовлення роботодавців організовує та здійснює професійне навчання — професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації (стаття 35 Закону України «Про зайнятість населення»).

З метою підтримки зайнятості людей з інвалідністю державна служба зайнятості інформує роботодавців про професійно-кваліфікаційний склад безробітних осіб з інвалідністю та пропонує подальшу співпрацю щодо укомплектування робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі з компенсацією роботодавцю єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Вважаємо, що для виконання нормативу робочих місць роботодавець має брати активну участь у заходах, що проводить державна служба зайнятості для працевлаштування людей з інвалідністю, а саме:

• забезпечувати для осіб з інвалідністю робочі місця з відповідною оплатою праці з урахуванням професійно-кваліфікаційного складу безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості;

• здійснювати підбір робочого місця працівникам на підприємстві, де настала інвалідність;

• приймати на роботу осіб з інвалідністю, які безпосередньо звертаються до підприємств, установ, організацій за працевлаштуванням;

• пристосовувати робочі місця для інвалідів з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальної програми реабілітації інваліда;

• у разі необхідності створити спеціальні робочі місця за рахунок коштів ФСЗІ;

• здійснити замовлення на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю. Професійне навчання на замовлення роботодавця здійснюють центри професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, центри професійної реабілітації інвалідів Мінсоцполітики та інші навчальні заклади;

• брати участь у заходах, що організовують центри зайнятості для роботодавців з метою підбору кандидатів на роботу: ярмарках, міні-ярмарках вакансій, презентації професій, зустрічах, з метою вирішення потреб та обговорення перспектив.

Враховуючи вищезазначене, у разі подання державній службі зайнятості лише Форми № 3-ПН не можна вважати, що роботодавець зробив усе можливе для працевлаштування фахівця з інвалідністю.

Звертаємо увагу, що листи Державної служби зайнятості (Центрального апарату) не встановлюють нових норм права, а мають інформаційний характер.