Чи можна встановлювати 12-годинний графік для працівників зі шкідливими та важкими умовами праці?

Відповідно до статті 61 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) підсумований облік робочого часу запроваджується на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для певної категорії працівників щоденної або тижневої тривалості робочого часу.

Підсумований облік робочого часу запроваджується на підприємстві роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а у разі його відсутності це питання відповідно до статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року № 3356-XII може бути врегульовано колективним договором. Оскільки згідно із цією статтею у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, то режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або колективному договорі з дотриманням норм законодавства про працю та галузевої угоди.

Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу, з урахуванням чинного законодавства, викладено у Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 квітня 2006 року № 138, які можуть бути використані підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання.

Згідно з пунктом 4 зазначених вище Методичних рекомендацій роботодавець, виходячи з виробничих потреб, за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 год. робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

За повідомленням фахівців Інституту медицини праці робота у шкідливих і важких умовах праці призводить до значного напруження організму і, як наслідок, — до швидкого розвитку втоми, що може погіршувати працездатність і негативно впливати на стан здоров’я працівників.

Отже, установлення 12-годинного графіка для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, є винятковою мірою і запроваджується на підприємствах, якщо виробничі й технологічні умови не дають змоги встановлювати робочий день нормальної тривалості.

Слід пам’ятати, що при обчисленні стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховують дні, коли працівник був зайнятий в умовах, передбачених Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників цього виробництва, робіт, професій та посад.

Тобто, чинні нормативні акти не заперечують дванадцяти годинного графіка роботи працівників в шкідливих умовах праці, але при цьому для обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, необхідно відпрацювати не менше 80 відсотків часу робочої зміни.

Вас може зацікавити
	Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» — виробничо-практичне видання для всіх, хто працює у сфері охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту підприємств України, в якому втілено тенденції нового часу, а також досвід і практику! Журнал містить: практичні матеріали; документи зі зразками заповнення, поради та консультації експертів; професійні поради, нормативно-правові акти та інструкції. Придбати видання

Юрій Остренко