Право працівників на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору визначено Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), Законом України «Про оплату праці» та локальними документами підприємства — колективним договором, положенням про оплату праці.
Відповідно до статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником після виконання зобов’язань щодо оплати праці.
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплено статтею 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці».
Обов’язком роботодавця є виплата зарплати працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором:
не менше 2-х разів на місяць, роботодавець має право виплачувати зарплату і більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень);
через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;
не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;
у робочі дні за графіком роботи підприємства.
Якщо день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Заробітна плата виплачується за першу половину місяця та за другу половину місяця:
за першу половину поточного місяця — не пізніше ніж з 16 до 22 числа,
за другу половину місяця — з 1 по 7 число наступного місяця.
Виплачують заробітну плату за фактично відпрацьований час на підставі табелю обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця (Положенням про оплату праці), погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації або Радою трудового колективу, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Повідомлення працівника про виплату заробітної плати
Згідно зі статтею 110 КЗпП України та статті 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про:
загальну суму нарахованої заробітної плати з розшифровкою за видами виплат,
розміри відрахувань та утримань із заробітної плати,
суму заробітної плати, що належить до виплати після відрахувань податку та збору.
Відповідальність за порушення виплати заробітної плати
Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність та строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробітну плату один раз на місяць, виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства.
Якщо виплата зарплати затримується на один і більше календарних місяців, роботодавець зобов’язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати (ст. 34 Закону «Про оплату праці» та ст. 1, 2 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-III).
Нарахування компенсації проводиться один раз перед виплатою заборгованості із заробітної плати.
За порушення встановлених строків виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, працівникам більше, ніж за один місяць та виплату грошових коштів не в повному обсязі, чинним законодавством передбачено накладання фінансової санкції на підприємство у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, у 2020 році це складає 15 000 грн. (стаття 265 КЗпП України), розмір мінімальної заробітної плати у 2020 році складає 5000 грн.
У разі порушення строків виплати зарплати не більше як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної зарплати — 5000 грн (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
У разі виплати заробітної плати один раз на місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати — 5000 грн (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
У випадку порушення строків виплати заробітної плати посадові особи несуть адміністративну відповідальність згідно зі стаття 41 КпАП: штраф від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 510 грн до 1700 грн).
При звільненні працівників
Крім того, статтею 116 КЗпП України встановлені строки розрахунку при звільненні працівників.
Так, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Зауважуємо, що статтею 117 КЗпП України встановлена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні працівника.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України роботодавець повинен виплатити працівнику середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Вас може зацікавити
Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама