Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Такий порядок оплати відпусток встановлений ст. 115 КЗпП та у ч. 1 ст. 21 Закону «Про відпустки».

У разі несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітна плата працівнику за час щорічної відпустки, відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період.

Вирішення питання своєчасної оплати відпусток особливо актуальне у випадках, коли працівника слід відправити у відпустку за графіком.

Згідно ст. 10 Закону «Про відпустки» конкретний період надання щорічної відпустки у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижня до встановленого графіком терміну.

Такий порядок насамперед вигідний роботодавцю, оскільки дозволяє планувати надання відпусток з урахуванням виробничих потреб, вирішення нагальних, невідкладних питань діяльності суб’єкта господарювання, завчасно врегулювати питання покладання обов’язків відсутнього у зв’язку з відпусткою працівника на інших посадових осіб, забезпечити передачу справ таким особам, організувати у разі потреби їх навчання.

Зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін трудового договору і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку. Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад, за сімейними обставинами, на інший період чи надати її в стислі терміни і роботодавець не заперечує щодо зміни у графіку періоду використання ним відпустки, таким чином не вбачається порушення законодавства про відпустки.

При цьому триденний строк для виплати відпускних слід рахувати у календарних днях, а день виплати відпускних не враховується. Але якщо останній день строку виплати відпускних припадає на вихідний день, відпускні слід виплатити не пізніше останнього робочого дня тижня до початку відпустки.

Водночас в житті трапляються різні ситуації. Наприклад термінова необхідність працівника за сімейними обставинами піти у відпустку буквально наступного дня після подання заяви і складання наказу.

У виняткових випадках у разі настання обставин, які зумовили використання працівником щорічної відпустки чи її частини у терміни, коли неможливо провести її оплату у строки, зазначені у ст. 115 КЗпП та у ч. 1 ст. 21 Закону «Про відпустки», в заяві працівник має право вказати про отримання зарплати за таку відпустку в терміни, визначені за згодою між працівником та роботодавцем. У таких випадках це не може розглядатися як порушення вимог законодавства про працю.

Така можливість оформлення виплати відпускних слідує з положень ст. 7 Конвенції про оплачувані відпустки № 132 (далі —Конвенція № 132). Згідно з нормами цієї статті кожна особа, яка користується відпусткою, передбаченою в цій Конвенції, отримує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні.

Суми, що належать до виплати згідно з параграфом 1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права (ст. 15 Закону України «Про міжнародні договори України).

Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства ч. 1 ст. 9 Конституції України).

Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовують правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст. 81 КЗпП).

Таким чином за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем про надання та строки оплати відпустки, коли у зв’язку зі зверненням працівника про надання такої відпустки у стислі строки, не передбачені графіком відпусток, неможливо провести її оплату відповідно до вимог ст. 115 КЗпП та ст. 21 Закону «Про відпустки», виплатити відпускні можна у строки, які визначені такою угодою, як це передбачено нормами ст. 7 Конвенції № 132.

Яна Ягодовська