Надання працівникові, який навчається без відриву від виробництва в аспірантурі, частини додаткової оплачуваної відпустки для підготовки дисертаційної роботи є обов’язковим.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 30 червня 2020 року у справі № 817/2141/17.

Обставини справи

Обґрунтовуючи позовні вимоги працівник зазначив, що він подав заяву до прокурора Рівненської області про надання частини додаткової оплачуваної щорічної відпустки для виконання роботи над дисертацією, до якої долучено клопотання Інституту законодавства Верховної Ради України про надання додаткової оплачуваної щорічної відпустки тривалістю 30 календарних днів, для написання дисертаційного дослідження. Однак, прокурором Рівненської області було повідомлено позивача про відмову у наданні додаткової оплачуваної щорічної відпустки, оскільки не підтверджено, що він успішно виконує індивідуальний план роботи та не конкретизовано на який час необхідно надати вказану відпустку, що, на думку позивача, є неправомірним та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Суд першої інстанції позов задовольнив, однак це рішення скасував апеляційний суд.

Позиція ВС

ВС скасував рішення апеляційного суду, з огляду на таке.

Згідно з частинами четвертою та шостою статті 216 КЗпП працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів. Відпустки, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої та частиною четвертою цієї статті, надаються впродовж навчального року.

Додаткова оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням надається на підставі заяви та довідки-виклику.

Відповідно до матеріалів справи, у заяві позивача про надання додаткової оплачуваної відпустки, у зв’язку з навчанням в аспірантурі, вказаний період навчання з 11.12.2017 по 31.12.2017 включно, який не перевищує 30 календарних днів.

Проаналізувавши наведені правові норми в контексті спірних правовідносин, суд першої інстанції правильно вказав, що надання працівнику, який навчається без відриву від виробництва в аспірантурі, частини додаткової оплачуваної відпустки для виконання роботи над дисертацією є обов’язковим (безумовним), і таке своє бажання і право у спірному випадку позивач реалізував шляхом подання відповідної заяви, посилаючись на положення статті 216 КЗпП та статті 15 Закону № 504/96-ВР.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, ні Законом «Про відпустки», ні Кодексом законів про працю України чи іншими актами законодавства не передбачено обов’язку працівника надавати для отримання додаткової оплачуваної відпустки, для написання дисертаційного дослідження, будь-які документи з вищого навчального закладу.

Законодавством також не передбачено що для надання додаткової оплачуваної щорічної відпустки у зв’язку з написанням дисертаційного дослідження, необхідно надати будь-які документи з вищого навчального закладу із зазначенням конкретного часу додаткової оплачуваної щорічної відпустки.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання