ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 19 серпня 2016 р. № 3.2-29-1435

Щодо сплати єдиного внеску

Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 (далі — Закон № 2464) з 1 січня 2016 року фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі — фізичні особи — підприємці), зобов’язані сплачувати єдиний внесок у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску у строки, визначені абзацами 3–5 частини восьмої статті 9 Закону № 2464. Тобто, фізичні особи — підприємці відносяться до категорії страхувальників на загальних підставах і мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 (далі — Закон № 1105) за умови сплати страхових внесків до Фонду.

Частиною другою статті 15 Закону № 1105 встановлено, що страхувальники зобов’язані вести облік коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів. Тобто, загальна сума нарахованих фізичною особою — підприємцем витрат на матеріальне забезпечення та сума отриманого фінансування мають бути відображені ним у звіті по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за формою Ф4-ФСС з ТВП (р. 21 «Витрати з початку року», р. 6 «Отримано від Фонду з початку року»), поданому до робочого органу Фонду, що підтверджуватиме виконання зобов’язань Фонду в частині забезпечення фінансування страхувальника за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до статті 165⁵ Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів — тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.