Треба розрізняти трудовий договір і договір цивільно-правового характеру.

Трудовий договір укладають відповідно до статті 21 КЗпП. Сторонами трудового договору є працівник і роботодавець. Працівника приймають для виконання певної роботи за конкретною посадою відповідно до штатного розпису. Йому гарантується виплата заробітної плати, надання встановлених трудовим законодавством гарантій, пільг і компенсацій, на нього поширюються вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

На відміну від трудових відносин, відносини за цивільно-правовим договором регулюються Цивільним кодексом України. Так, згідно зі статтею 837 цього Кодексу одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник — прийняти й оплатити виконану роботу. Тобто оплачується не процес праці, а її результат. Він визначається після закінчення роботи та оформлюється актом здавання-приймання виконаних робіт.

На осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами, не поширюються вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку. Такі особи не можуть вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, а саме: щорічних відпусток, оплати листків непрацездатності та ін., — оскільки не мають статусу працівника. Вони самі організовують роботу і виконують її на власний ризик.

Більше корисних статей читайте у Живому журналі «КАДРОВИК.UA» або у його друкованій версії.
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад. Придбати видання