27 травня було офіційно оприлюднено текст постанови КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці» від 20 травня 2020 р. № 383. Таким чином, з цієї дати цей нормативний акт набрав чинності.

Постанова розділяє критерії на ті, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю (їх 19), та ті, що застосовують у сфері здійснення державного гірничого нагляду (їх лише три).

Зауважимо, що порівняно з раніше чинними критеріями ризику, теперішніх для Держпраці — більше. Додалися критерії ризику щодо праці (щодо них та перевірок на їх підставі була тривалий час пауза, викликана скасуванням через суд Порядку № 295). Ними Кабмін визнав:

• невиконання суб’єктом господарювання зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці та/або усунення порушень, що були виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
  
  
• порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про працю;
  
  
• використання праці неповнолітніх осіб;
  
  
• наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати;
  
  
• виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;
  
  
• невідповідність кількості найманих працівників суб’єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
  
  
• наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працівників і заробітної плати за показниками звітності, поданої суб’єктом господарювання органам державної влади;

Конкретні ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у відповідних сферах визначено в додатках 1 і 2 до Постанови № 383. А у додатках 3 і 4 — критерії, за якими оцінюється ступінь ризику, наведені разом з кількістю балів за кожним показником. Ось від суми балів, нарахованих за всіма критеріями, і залежить віднесення суб’єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду. А отже — і періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), як того вимагає Закон про держнагляд.

Згідно з п. 5 Критеріїв планові перевірки щодо суб’єкта господарювання, що віднесений до високого ступеня ризику, відбуваються не частіше ніж один раз на два роки. Середнього ступеня ризику — не частіше ніж один раз на три роки, незначного — не частіше ніж один раз на п’ять років. Водночас відсутність суттєвих порушень означає збільшення відповідного строку в 1,5 рази.

До речі, влада уже порахувала кількість роботодавців з кожним зі ступенев ризику. Як повідомив Урядовий портал, високий ступінь ризику мають 82065 суб’єктів господарської діяльності. Середній ступінь ризику — 221434, незначний — 414132.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання