Працівник вирішив звільнитися за власним бажанням, але по закінченню двотижневого строку передумав. Як бути роботодавцю?

Про бажання розірвати трудовий договір за власним бажанням працівник зобов’язаний попередити роботодавця письмово за два тижні. Для цього необхідно подати останньому заяву про звільнення, у якій зазначити підставу для розірвання трудового договору (ст. 38 КЗпП) та бажану дату звільнення. Заяву слід підписати і проставити дату її складання.

Двотижневий строк попередження про звільнення починають обчислювати з дати фактичного попередження роботодавця, а не з дати, зазначеної в заяві. Одностороннє скорочення цього строку як працівником, так і роботодавцем, не допускається. Так, наприклад, роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку із дня подання заяви про звільнення, якщо працівник не просить про це.

Якщо роботодавець відмовляється приймати заяву, працівник може надіслати таку заяву поштою рекомендованим листом з повідомленням. Тоді датою, з якої вестиметься відлік строку попередження, буде дата вручення листа, зазначена в повідомленні про вручення. Письмову заяву про звільнення за ст. 38 КЗпП працівник може подати як у період роботи, так і в період відсутності на роботі (наприклад, у зв’язку з відпусткою або тимчасовою непрацездатністю).

Якщо після закінчення двотижневого строку працівник продовжує працювати і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не може звільнити його на підставі поданої раніше заяви. Не можна звільнити працівника і в тому випадку, якщо той до закінчення двотижневого строку відкликає свою заяву про звільнення. Працівник може подати письмову заяву про відкликання раніше поданої заяви про звільнення за власним бажанням.

Роботодавець має право розірвати трудовий договір із працівником, який відкликав свою заяву або вийшов на роботу після закінчення двотижневого строку з моменту її подання, якщо на місце цього працівника було запрошено іншого працівника, якому згідно із законодавством не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (ч. 2 ст. 38 КЗпП). Це працівники, запрошені в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ч. 5 ст. 24 КЗпП, абзац другий п. 12 постанови № 9 Пленуму Верховного суду).