Для більшості події останнього місяця диктують інші «правила гри». Вже зараз стає зрозуміло, що вірус торкнувся «життєвого устрою» всіх без винятку підприємств, але далеко не кожне зможе пережити такі зміни без втрат. Що потрібно зробити, аби впоратися з поточною ситуацією в умовах, коли подальша робота неможлива або ускладнена, які наслідки можуть настати?

Правові підстави для простою

Роботодавець має право оголосити простій і увільнити працівників від виконання роботи (якщо виробництво і бізнес-процеси це дозволяють) згідно з правилами ст. 34 і ст. 113 КЗпП. Водночас простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Особливості оплати на період простою

За співробітниками зберігається середній заробіток в повному обсязі, якщо виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, виникла не з вини самого працівника. В інших випадках простій оплачується з розрахунку не нижче від двох третин ставки. Законодавство донедавна не містило приписів щодо оплати простою саме в разі карантину, втім, Закон України № 540-ІХ вносить зміни до ст. 113 КЗпП, в якій тепер чітко врегульовано, що оплата простою у випадку відсутності роботи, в тому числі на час карантину, встановленого КМУ, здійснюється саме з розрахунку не нижче від двох третин ставки.

Чи можливо отримати компенсацію від держави?

На сьогодні українське законодавство не містить механізмів компенсації державою роботодавцю таких витрат на оплату праці. Тому, зрозуміло, що навіть 1–2-місячний простій означатиме істотні витрати для будь-якого роботодавця, тим паче зважаючи на відсутність або різке зниження прибутку в період карантину. Проте відтепер окремо врегульована допомога по частковому безробіттю під час карантину для малих та середніх виробничих підприємств у ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», — але цю опцію можна використати саме у разі втрати частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Податкові аспекти оплати праці під час простою

Дохід у вигляді заробітної плати під час простою оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18% та військовим збором — 1,5%. Роботодавець, виступаючи податковим агентом, як і раніше зобов’язаний утримувати із заробітної плати співробітника 19,5%, а також виконувати свої зобов’язання щодо сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) — 22%. При цьому база нарахування ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати (4723 грн). Таким чином, мінімальний розмір ЄСВ становить 1039,06 грн. Штрафні санкції за несвоєчасну/неповну сплату ЄСВ, а також за несвоєчасне подання звітності в період з 1 березня по 31 травня 2020 року не застосовуються, а пеня не нараховується.

Податкові послаблення на період боротьби з СOVID-19

Боротьба з коронавірусною хворобою (СOVID-19) зумовила прийняття податкових послаблень та змін для бізнесу, деякі з них наведені далі.

Мораторій на проведення перевірок

Зокрема, встановлено мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім позапланових документальних перевірок, пов’язаних із відшкодуванням ПДВ, фактичних перевірок в частині правопорушень, пов’язаних із виробництвом та обігом етилового спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, палива, а також мораторій на проведення документальних перевірок щодо нарахування та сплати ЄСВ з 18 березня по 31 травня 2020 року.

Документальні планові перевірки також переносяться. З оновленим планом-графіком можна ознайомитися на сайті ДПС.

Законом України № 540-IX від 30 квітня 2020 року збільшено з 30 до 60 календарних днів строк проведення камеральних перевірок податкових декларацій (крім податкових декларацій з ПДВ) за звітні періоди березень — травень 2020 року. Відповідно протягом 60 календарних днів після завершення граничного строку подання податкових декларацій контролюючий орган матиме право проводити таку перевірку.

Звільнення від земельного податку та податку на нерухоме майно

На період з 1 березня по 31 березня 2020 року підприємство звільняється від плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) щодо земельних ділянок, які використовуються ним у господарській діяльності, а також податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки щодо нежитлової нерухомості. Однак для цілей правильного розрахунку сум податків потрібно буде подати уточнюючі податкові декларації, якщо в лютому були подані декларації з помісячною розбивкою на 2020 рік

Законом України № 540-IX від 30 квітня 2020 року внесено зміни до прийнятого нещодавно послаблення. За квітень 2020 року сплачувати податок на нерухомість та плату за землю таки доведеться, при цьому, якщо, керуючись попередніми змінами, платник податку встиг подати уточнюючі декларації, в цьому випадку він повинен повторно подати уточнюючі декларації до 30 квітня 2020 року. Тоді штрафні санкції до нього не будуть застосовуватися. Строк сплати зазначених податків за квітень продовжено до 30 червня 2020 року.

Звільнення від відповідальності за порушення податкового законодавства

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства в період з березня по травень включно, крім деяких винятків, не застосовуються, а пеня не нараховується. Зокрема, якщо порушення торкнеться ПДВ, акцизного податку, рентної плати, — звільнення не застосовується. У той же час контролюючий орган роз’яснив, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних також не застосовуються, але варто враховувати, що такі дії позбавлять контрагента права на визнання податкового кредиту. У разі несвоєчасної сплати податкових зобов’язань з ПДВ та/або виконання зобов’язань щодо подачі звітності, штрафні санкції, як і раніше, будуть застосовуватися.

Розробка плану антикризових заходів

Для уникнення найбільш негативних сценаріїв у роботі із контрагентами важливо вже зараз діяти на випередження і розробити план антикризових заходів.

Перший крок — due diligence структури поточних зобов’язань і відповідь на ключові запитання:

• Який стан виконання контрактів (фінансування, оренди, поставки, надання послуг, підряду, страхування тощо) самою компанією?
• Який стан виконання контрактів контрагентами, наскільки компанія залежна від своєчасного та повного виконання цих контрактів в умовах кризи, коли закінчуються строки позовної давності?
• Який фінансовий стан контрагентів та ризики того, що відбудеться невиконання чи неналежне виконання?
• Чи зможе і за яких умов у випадку дефолту компанія або ж її контрагент скористатись страховим полісом?

Такий due diligence дозволить бізнесу зрозуміти, де і коли можливі потенційні дефолти, та оцінити можливості: реструктурування умов окремих контрактів, пошук альтернативних постачальників/джерел фінансування, стягнення заборгованості, розірвання контрактів тощо.

А чи форс-мажор це?

В частині власних зобов’язань по діючих контрактах, які компанія вже не може виконувати або буде не в змозі виконати, важливо перевірити можливості, які дозволять обмежити відповідальність компанії (істотна зміна обставин, неможливість виконання з інших підстав, договірні обмеження розміру відповідальності тощо) або ж повністю звільнити від відповідальності.

В першу чергу — зміна законів на час карантину. Більшість країн вводять тимчасові заходи, щоб допомогти бізнесу пережити тимчасовий локдаун. В Україні такі заходи були основним чином прийняті Верховною Радою 30 березня 2020 року. Серед таких заходів: заборона підвищення відсоткової ставки за кредитними договорами, в окремих випадках продовження строків позовної давності та можливість звільнення від плати за користування майном. Аналізуйте уважно, чи підпадає Ваша компанія під ці послаблення або як вона може використати їх у роботі із контрагентами.

Звільнення від відповідальності можливе на основі положення про форс-мажор в контракті або ж законі. Тут важливо розуміти, що поширення вірусу, введення карантину, надзвичайної ситуації самі по собі не звільняють автоматично від відповідальності. Форс-мажор — це не чарівна паличка Гаррі Поттера. Якщо підприємство не може виконувати свої зобов’язання, то воно має довести, що:

• сталася певна подія (введення карантину, до прикладу),
• ця подія має надзвичайний характер,
• ця подія була непередбачуваною та невідворотною та
• між подією і неможливістю виконання конкретного зобов’язання підприємства за конкретним контрактом є причинно-наслідковий зв’язок.

Для того, щоб посилити переговорну позицію та потенційно позицію в суді потрібно правильно і вчасно оформити докази. Наприклад, доказом форс-мажору може бути довідка компетентного органу країни місця форс-мажору.

У той же час менеджмент компанії повинен пам’ятати, що в більшості контрактів та в законодавстві міститься положення про обов’язок невиконуючої сторони вжити всіх можливих

та розумних заходів до виконання та/ або мінімізації збитків у зв’язку із неналежним виконанням. Якщо банкрутство компанії відбудеться з вини власників або директорів, то вони можуть нести особисту фінансову відповідальність перед кредиторами.

Також не можна забувати про своєчасне належне повідомлення контрагента про існування труднощів та можливість невиконання. Якщо підприємству доведеться бути стороною судового чи арбітражного процесу в майбутньому, від повідомлення може залежати те, чи позиція компанії буде сильною, або ж цілковито зруйнованою.

Розробка стратегії потенційного спору

Зараз як ніколи актуально переглянути положення своїх контрактів щодо порядку вирішення спорів. Це та умова в договорі, на яку в некризові часи в більшості випадків дивляться «одним оком». Потрібно розробити стратегію потенційного спору, зокрема з точки зору вартості та тривалості процесу в суді або арбітражі. Введення карантину меншим чином вплинуло на міжнародний арбітраж, і він виявився більш пристосованим до вирішення спорів, оскільки і до кризи можна було проводити слухання в режимі теле- або відеоконференції в арбітражі. Кризу можна використати як можливість для домовленості з контрагентом про вирішення можливих спорів більш комфортним з точки зору швидкості, ціни та доступності способом (наприклад, «замінити» державний суд арбітражем або ж навпаки).

Як би не розвивались події, ви вчините дуже мудро, якщо під рукою матимете розроблені в деталях плани (Вінстон Черчилль). Будьте пильними, адже недобросовісність не на карантині.

Оксана Карел, Алеся Павлинська, Юлія Добрєва