Наслідки карантину — припинення занять у школах, дитсадках та університетах; скасування всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім тих, які необхідні для роботи органів держвлади та органів місцевого самоврядування. Водночас влада Києва на додаток призупинила роботу театрів, кінотеатрів, музеїв, культурно-масових заходів в столиці. Серед заходів в м. Києві — не допускати до роботи працівників підприємств та установ з ознаками інфекційного захворювання. Тож карантин та вжиті протиепідеміологічні заходи відбиваються на процедурі оформлення листків непрацездатності (далі — ЛН) та оплати часу відсутності працівників на час карантину, обсервації або ж лікуванні в інфекційних відділеннях. Розглянемо основні питання, які можуть виникнути.

Чи відкривають ЛН на період 14-денного перебування на обсервації тим, хто повернувся із країн, де зафіксовані випадки поширення коронавірусу?

За рекомендацією ВООЗ, термін спостереження за особами, які контактували з пацієнтами з підтвердженою інфекцією, становить 14 днів. Тобто, не завжди йдеться про обов’язкову обсервацію, а лише про заходи, за яких осіб, що потенційно могли контактувати із інфікованими особами, ізолюють від решти людей. Це може бути як зобов’язання перебувати дома, так і направлення до закладу системи охорони здоров’я. Стосується це передусім працівників, котрі контактували із рідними, друзями, колегами, які мали симптоми ГРВІ і повернулися із країн, де поширився коронавірус. Сюди ж відносять й ті, хто повернувся із відряджень з таких країн.

Звісно, в такому випадку не йдеться про тимчасову непрацездатність осіб. За відсутності симптомів ГРВІ або грипу чи іншої хвороби, особі не відкриватимуть ЛН. Адже видають та продовжують ЛН тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером) і наявності ознак хвороби, про що роблять запис у медичній карті хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності (п. 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455, далі — Інструкція № 455).

Чи відкривають ЛН в умовах карантину?

ЛН можуть відкрити в умовах карантину, але не всім, а лише тим, хто захворів, або ж контактував із інфекційними хворими або є бактеріоносіями.

На період тимчасового відсторонення від роботи осіб, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, при неможливості їх тимчасового переведення за згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, ЛН видає інфекціоніст або лікуючий лікар згідно з висновком лікаря-епідеміолога територіальної СЕС (п. 5 Інструкції № 455).

В такому випадку, якщо у осіб, з котрими контактував працівник, підтвердять інфекційне захворювання, тоді спрацьовує п. 7 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ, ФСС з ТВП, Мінпраці, ФСС від НВ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406. Він передбачає, що у разі медичного нагляду за особами, які були в контакті з хворими на інфекційні захворювання, та бактеріоносіями в графі «Причина непрацездатності» лицьового боку ЛН підкреслюють «контакт з хворими на інфекційні захворювання та бактеріоносійство-6», у графі «Режим:» — «домашній».

В такому випадку працівник матиме листок непрацездатності та отримає належну допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Також зважаємо на вимоги ст. 31 Закону № 1645, за якими при встановленні карантину місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування створюють на території карантину спеціалізовані заклади охорони здоров’я з особливим протиепідемічним режимом — спеціалізовані лікарні, ізолятори, обсерватори, використовуючи для цього приміщення закладів охорони здоров’я, оздоровчих, навчальних закладів тощо.

Обов’язковій госпіталізації у спеціалізовані лікарні підлягають хворі на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, а також особи з симптомами таких хвороб. На період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я працівникам видають ЛН, який оплачують в розмірах і порядку, встановлених законодавством для осіб, визнаних тимчасово непрацездатними внаслідок захворювання.

Проте, в Інструкції № 455 чітко не описано порядок видачі ЛН в таких випадках.

Хоча карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби, відносять до страхових випадків, у разі настання яких надають допомогу по тимчасовій непрацездатності (п. 5 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, далі — Закону № 1105). А якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана таким карантином, тоді допомогу по тимчасовій непрацездатності надають з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини (ч. 7 ст. 22 Закону № 1105). Але ж наразі органи санітарно-епідеміологічної служби ліквідовані… Тож чи можна уважати карантин, уведений Урядом, таким, що потрапляє під описаний випадок, залишається під питанням.

Чи відкривають ЛН матері, якщо дитина перебуває вдома під час карантину в дитсадку?

Нажаль, якщо дитина цілком здорова, то ЛН батькам не відкриють.

Це прямо прописано в п. 3.15 Інструкції № 455, де вказано: ЛН не видають для догляду за здоровою дитиною на період карантину.

Лише у випадку догляду за хворою дитиною спрацьовують норми розділу 3 Інструкції № 455, коли відкриють ЛН одному із працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд за дитиною.

Про можливості для батьків оформити відсутність на роботі йшлося у статті «Карантин: як оформити відсутність працівників на роботі».

Які дії роботодавця, якщо відряджений працівник захворів у країні, де зафіксовано спалах коронавірусу?

По-перше, тримати зв’язок із таким працівником та бути проінформованим про місце перебування працівника, час його перебування та стан.

По-друге, повідомити працівника аби він перебував у контакті із дипломатичною установою України в країні перебування та отримав у країні відрядження всі належні документи, які потрібні для отримання лікарської допомоги та засвідчення його тимчасової непрацездатності. Поради подорожуючим до іноземних країн розміщені на офіційному порталі МЗС.

Пам’ятайте, що документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі, зокрема, гострих захворювань (п. 1.12 Інструкції № 455). Обмін здійснюють на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

Розглядатиме правильність видачі та заповнення ЛН та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства (п. 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою Правління ФССУ від 19.07.2018 р. № 13).

Тож якщо працівник захворів під час перебування за межами України, допомогу призначатиме комісія із соцстрахування на підставі ЛН, виданого згідно з рішенням ЛКК в порядку обміну та оформленого належним чином.

Водночас враховуйте, що з дозволу керівника підприємства (установи) може братись до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів в оригіналі. Однак рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформлюють відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства. Саме так вчиняє робити п. 10 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. № 59. І хоча її норми обов’язкові для бюджетних установ, все ж більшість комерційних підприємств теж орієнтуються на її положення та включають їх до власних Положень про службові відрядження.

Чи можуть відкрити ЛН дистанційно, якщо є симптоми інфекційного захворювання, та аби не наражати інших осіб на інфікування?

Правобережне відділення УВД ФССУ у м. Києві на своїй Фейсбук-сторінці повідомило, що ЛН мешканці столиці, які побували в країнах, де зафіксовані випадки коронавірусу, можуть оформити без відвідування лікарень. Відповідну процедуру Департамент охорони здоров’я м. Києва доручив реалізовувати медичним закладам первинної ланки. Але при умові нетяжкого стану перебігу хвороби та постійного онлайн-моніторингу стану здоров’я лікарем (по телефонну, через відеозв’язок), з яким підписано декларацію на медичне обслуговування.

Проте, незрозуміло, чи виконуватиметься це повністю на практиці. Адже згідно із п. 1.7 Інструкції № 455 видають та продовжують ЛН тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером). Наразі жодних змін в нормативні документи не вносили. Сподіваємося, що відкриватимуть ЛН все ж дистанційно, але закривати та отримати його працівнику доведеться після візиту до лікаря та в закладі охорони здоров’я. Бо наразі відкриття електронних ЛН ще не запустили, а тестово електронний реєстр ЛН обіцяють впровадити із 01.04.2020 р.

Чи відкривають ЛН на період візиту до лікаря за консультацією та для здачі тестів та аналізів для перевірки на наявність інфекційного захворювання? Чи зберігають в такому випадку за працівником його заробіток?

Особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видають довідку довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідчену печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов’язковим зазначенням часу проведеної консультації (п. 2.19 Інструкції № 455).

Аналогічно у випадку здачі аналізів та тестів із забором біоматеріалу лабораторія видає документ, в якому засвідчено факт здачі аналізів та тестів.

Тобто жодних ЛН не оформлюють у вказаних випадках.

Проте, маємо ще один випадок — направлення на медогляд (або звернення особи) із підозрою на інфекційне захворювання.

Адже обов’язковим профілактичним медичним оглядам і подальшому медичному нагляду підлягають особи, які перебували в контакті з хворими на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби чи бактеріоносіями збудників цих хвороб: за місцем роботи, навчання, відпочинку тощо; у домашніх умовах (ч. 4 ст. 21 Закону № 1645).

За час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, які зобов’язані проходити таке обстеження зберігають середній заробіток за місцем роботи (ст. 123 КЗпП). Це, зокрема, стосується й обов’язкових медоглядів працівників певних категорій. Підставою для збереження середнього заробітку буде довідка про медичний огляд.

Чи відстороняти від роботи працівника, який захворів на коронавірус?

Осіб, які хворіють особливо небезпечними та небезпечними інфекційними хворобами або є носіями збудників цих хвороб, відсторонюють від роботи та іншої діяльності, якщо вона може призвести до поширення таких хвороб. Вони підлягають медичному нагляду і лікуванню за рахунок держави з виплатою допомоги з коштів соцстрахування в порядку, що встановлює законодавство. Таких особі визнають тимчасово чи постійно непридатними за станом здоров’я до професійної або іншої діяльності, внаслідок якої може створюватися підвищена небезпека для оточуючих у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної роботи.

Вказані вимоги описані у ст. 28 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII.

Що стосується осіб, які мали контакт з такими хворими, їх направляють на обов’язковий медичний нагляд і карантин в установленому порядку.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації листків непрацездатності Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Придбати видання

Микола Кирильчук