Уряд ввів карантин в Україні у зв’язку зі спалахом коронавірусу у світі. Чого очікувати бізнесу? Чи призводить введення карантину до виникнення простою? Чи є введений карантин форс-мажором?
Які обмеження встановлені?
Насамперед зауважимо, що обмеження, встановлені КМУ під час карантину, стосуються не лише відвідування закладів та проведення масових заходів (більше 200 осіб). Місцева влада більшості міст в Україні підтримала карантин та оголосила про відповідні заходи безпеки.
Але найголовніше, що з 12.03.2020 р. ця ситуація зачіпає весь бізнес в Україні, в тому числі ФОП та малий бізнес.
Постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 встановлено карантин на усій території України з 12 березня по 3 квітня 2020 р.
На цей час заборонено:
- відвідування закладів освіти її здобувачами.
- проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників);
- експорт з України товарів протиепідеміологічного призначення (до 1 червня).
Отже, першими під удар потрапили приватні заклади освіти, зокрема, і дитячі садки. За ними йдуть усі, хто проводить концерти, вистави, виставки і симпозіуми, а також спортивні змагання — якщо кількість відвідувачів понад 200 осіб. А далі все залежить від місцевих рад — десь постанову КМУ не підтримали і вирішили навчальний процес не переривати, а десь встановили більш суворі умови. Наприклад, в Києві призупинено роботу театрів, кінотеатрів, музеїв, культурно-масових заходів, розважальних центрів, розважальних зон в шопінг-молах; обмежено проведення масових заходів (понад 60 осіб), а які проводяться, то до участі в заходах дозволено допускати лише осіб, які пройшли термометрію. Про експортерів захисних окулярів і медичних масок годі й говорити — такий експорт заборонили.
На черзі стоять авіаперевізники і туристичний бізнес, адже Уряд розглядає можливість закриття авіасполучення з деякими країнами (з якими саме — поки не уточнюється). Слід зазначити, що такі заборони встановлюються не лише в Україні.
Отже, маємо ситуацію, коли певні галузі бізнесу фактично паралізовані — вони не можуть надавати послуги або здійснювати експорт тих товарів, які становлять їх основну діяльність. У зв’язку з цим виникає два питання:
Що робити із вже укладеними договорами (зокрема, і з отриманою передоплатою)? Чи є введення карантину форс-мажором? І якщо ні, то чим невиконання договору загрожує вітчизняному бізнесу? Чи можна розраховувати на компенсацію збитків від закордонних партнерів?
Що робити із власним бізнесом під час карантину? Чи можна не платити за надані в Україні послуги чи товари (чи дозволяє це робити карантин)? І що робити із працівниками під час карантину? Чи можна якщо не скоротити витрати, то подовжити час розрахунків за ними?
Розглянемо ці питання окремо.
Як працюють банки під час карантину?
12.03.2020 року Нацбанк заявив, що на час карантину банківська система працюватиме у звичайному режимі. НБУ готовий забезпечити підтримку ліквідності банківської системи та знезаражувати гривневі банкноти у сховищі.
Нових валютних обмежень у зв’язку з карантином наразі НБУ теж не планує вводити.
Отже, якщо у вас є кошти на рахунку, то заплатити ними контрагентам, принаймні, по Україні, ви зможете без проблем. Усі питання, які можуть виникнути до такого платежу в банків, є звичайними, до яких ми вже встигли звикнути.
Щодо ЗЕД-платежів, з України кошти перераховуватись будуть. А далі вже залежатиме від конкретної країни і правил дії її банківської системи під час пандемії. Втім, оскільки всі обмеження наразі спрямовані на зупинення поширення вірусу, чого при безготівкових платежах не відбувається, навряд чи в цьому будуть обмеження. Навіть якщо ситуація в певній країні буде така, що банки не працюватимуть через заборону, у вас на руках будуть документи про перерахування коштів, тобто ви обов’язок зі свого боку виконали, а далі вже ваш контрагент розбиратиметься зі своїм банком.
Зворотна ситуація, коли контрагенти, посилаючись на пандемію, не перераховують платежі з-за кордону, для резидентів гірша. Адже постановою НБУ від 02.01.2019 р. № 5 встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які становлять 365 календарних днів. Порушення таких строків загрожує пенею в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч. 5 ст. 13 Закону про валюту).
Тут доведеться доводити форс-мажор (це передбачає ч. 6 ст. 13 Закону про валюту). Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Втім до питання доведення форс-мажору ми ще повернемось далі.
Простій під час карантину
Введення карантину напряму стосується роботодавців, які можуть тимчасово припиняти роботу підприємств (правда, не завжди виробничий цикл це дозволяє) або перевести його у дистанційний режим роботи. Тут варто згадати, що у цій ситуації у пригоді став би електронний обмін документами та здатність працювати дистанційно — це вирішило би багато нагальних проблем. Проте у наші країні використання кваліфікованого електронного підпису доступно ще не всім!
Проте, на наш погляд, проблеми тільки починаються…
Варто нагадати, що у зв’язку з введенням карантину закриваються й деякі магазини та торгові центри — кількість відвідувачів там явно сягає понад 200 осіб одночасно. Зачиняються кінотеатри, скасовуються розважальні заходи, ділові зустрічі, міжнародні форуми, конференції, симпозіуми, бізнес-ланчі тощо.
В результаті таких дій організатори, власники комерційних приміщень вже підраховують свої збитки.
Ситуація у сфері ЗЕД також не дає приводу заспокоїтись. Адже закриті авіасполучення, закриття в Україні більшості митних постів також може завдати немалих збитків імпортерам та експортерам.
А коли немає доходів, у більшості роботодавців виникають проблеми з оплатою праці їх працівників. Втім, ситуація тут точнісінько як у 2008 році, коли до України дійшла хвиля світової економічної кризи. Наші поради з того часу не змінилися, тож нагадаємо їх.
Чи призводить введення карантину до виникнення простою?
Так. Адже за визначенням відповідно до ч. 1 ст. 34 КЗпП простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
А далі діємо за обставинами (а вони, як вже показує практика з інших країн) можуть змінюватись щодня:
- тим працівникам, які захворіли, ми оплачуємо лікарняні Звісно, що до запуску електронних листків непрацездатності, який було заплановано на 1 квітня 2020 року, непрацездатність буде підтверджуватись паперовими листками непрацездатності. А вони надаватимуться працівниками після закриття (одужання). Можливо, що буде і подовження таких листків. Тобто до надання цих документів доведеться вірити працівникам «на слово», табелювати їх як захворілих, а нарахування і оплату здійснювати вже за наданими листками непрацездатності;
- якщо працівник здоровий і є потреба у його роботі, в якому режимі він працюватиме, домовляємось разом і уважно стежимо за розпорядженнями контролюючих органів. Якщо заборони працювати на звичному робочому місці немає (а поки що, попри всі рекомендації Держпраці та МОЗ, це так) — можна нічого не змінювати. Хіба що встановити неповний робочий час — і працівнику безпечніше, і витрати на оплату його праці менші. Якщо є можливість, застосовуємо його роботу дистанційно (з дому).
- якщо працівник здоровий, але потреби в його роботі немає, то варіантів декілька:
- оформити простій. Це звичайна процедура, до того ж передбачена КЗпП, мінус якої для роботодавця один — простій не з вини працівника треба оплачувати. Як зазначає Держпраці, на період простою доцільно оформити відповідний акт, у якому фіксуються обґрунтовані причини, що призвели до зупинення роботи, початок і дата можливого поновлення виробничого процесу, наслідки простою, рекомендації щодо шляхів подолання наслідків простою та запобігання таким явищам у подальшому. Акт затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству. Порядок оплати часу простою передбачений ст. 113 КЗпП. Так, відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку, не нижчого від двох третин тарифної ставки (окладу), це мінімальний розмір виплати в разі простою. Проте колективним договором можна передбачити і вищий за цей розмір оплату часу простою.
Зверніть увагу! Прийняття рішення про простій не потребує узгодження з профкомом або завчасного попередження працівників. На час простою правилами внутрішнього трудового розпорядку або колективним договором може бути обумовлено як присутність працівників на робочому місці, так і надано дозвіл не перебувати на роботі;
- відправити працівників в оплачувані відпустки. Поки що карантин вводиться на 3 ітижні, тож, якщо у вас є працівники, у яких наявні невикористані оплачувані відпустки, а потреби в їх роботі немає, можна скористатися цією можливістю. Якщо навіть ситуація розтягнеться на кілька місяців, ст. 4 Закону про відпустки дозволяє роботодавцям вводити самостійно додаткові оплачувані відпустки, яких в цьому законі немає;
- відправити працівників в неоплачувані відпустки. Але при цьому варіанті слід діяти дуже обережно, подекуди на власний ризик. Адже всі дозволені Законом про відпустки варіанти неоплачуваних відпусток наведені в ст. 25 і 26 цього Закону.
Карантин в цих варіантах згадується лише один раз (про нього далі). Скорочення обсягів виробництва чи інших показників бізнесу в них не згадується взагалі! А вигадувати неоплачувані відпустки, які цим Законом не передбачені, не дозволяється. Надання «незаконних» неоплачуваних відпусток розглядатиметься, щонайменше, як «інше» порушення законодавства з праці. А за поточною редакцією ст. 265 КЗпП таке порушення каратиметься штрафом у розмірі однієї мінімальної зарплати (на час виявлення порушення) за кожний такий випадок (по суті, за кожного працівника і відпустку). Звісно, можна сподіватися, що в цій ситуації роботодавець відбудеться приписом або навіть попередженням, але коли буде ця перевірка від Держпраці, порядок інспекційних відвідувань знову може змінитися, і не факт, що він буде лояльним до роботодавців.
Якщо зміни до законодавства не відбудуться, роботодавці обмежені кількістю днів, на які можна відпустити працівників в неоплачувану відпустку. Зверніть увагу: саме відпустити, а не спрямувати — тобто для надання таких відпусток недостатньо наказу керівника, а потрібна ще й заява від працівника! Простий наказ про відсторонення від роботи у зв’язку із пандемією чи карантином розглядатиметься як простій не з вини працівника, а отже, вимагатиме оплати (див вище).
Втім, є одна категорія працівників, яких можна відпустити в неоплачувану відпустки на весь час карантину без проблем — це батьки, які доглядатимуть за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території!
Із працівниками розібрались. Настав час вже приймати рішення, як бути з внутрішніми договорами та ЗЕД-контрактами.
Чи є введений карантин форс-мажором?
Визначення терміна «форс-мажор» наведено у ч. 2 ст. 14-1 Закону про ТПП.
Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Виданий сертифікат й буде підтверджувати неможливість виконання договірних зобов’язань у цей період часу (як резидентами, так і нерезидентами — пп. 3.6.2 Регламенту ТПП України, затв. Рішенням від 18.12.2014 р. № 44(5)).
Увага! Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Відзначимо, що Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила, що поширення нового коронавірусу досягло стадії пандемії, бо зачеплені більшість країн і всі континенти. Останнє повідомлення — 11.03.2020 р. Проте Україна на це відреагувала карантином лише 12.03.2020 р. Відтак, на нашу думку, наслідки пандемії коронавірусу, такі як введення карантину, всі заборони та обмеження, що прямо чи опосередковано унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, є нічим іншим, як форс-мажор.
Однак, виходячи з повідомлення ТПП України, принаймні, поки що, не вважає карантин форс-мажором.
Та із цим, на нашу думку, можна і треба боротися. У разі необхідності госпсуб’єкти можуть звернутись до ТПП України або до її територіальних підрозділів із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (дод. 1 за договірними зобов’язаннями або дод. 4 за законодавчими та іншими нормативними актами України). При цьому важливим є те, що госпсуб’єкти можуть відразу вказати період дії форс-мажору — з 12.03.2020 р. по 03.04.2020 р. Адже тут питання не у введенні карантину, а у його наслідках — вище ми написали про заборони авіарейсів та закриття митних постів країн ЄС та України, що не може не впливати на договірні зобов’язання. Розглянемо це детальніше.
Договірні застереження про форс-мажор
Як показує практика, такі застереження зараз можна побачити у більшості договорів — і не лише у внутрішніх договорах поставки/купівлі-продажу та у сфері ЗЕД, а й у договорах оренди приміщень у торгових та бізнес-центрах, окремо взятих приміщень для проведення ділових зустрічей, круглих столів, семінарів тощо.
Як правило, вони вказують на строк для повідомлення про настання форс-мажору та обов’язкового засвідчення таких обставин сертифікатом ТПП України.
Причому якщо особа, яка має повідомити про форс-мажор, цього не зробила, вона позбавляється посилатись на нього як на обставини непереборної сили у майбутньому.
І вкотре нагадуємо, що форс-мажорні обставини звільняють сторін договору від штрафних санкцій та іншої відповідальності. Проте не звільняють від виконання основних зобов’язань.
Важливо повідомити про форс-мажор іншу сторону. На практиці, як правило, у текстах договорів зазначається, що «неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склались форс-мажорні обставини, іншу Сторону про їх настання або припинення, та/або несвоєчасне звернення в ТПП України, тягне за собою втрату права Сторони посилатися на такі обставини у майбутньому як на підставу звільнення від відповідальності».
Втім, на нашу думку, ситуація, що склалась на сьогодні, може бути вирішена будь-якими шляхами, й без звернення до ТПП України.
Орендні відносини
Коли йдеться про договори оренди приміщень у торгових та бізнес-центрах, інших великих торгових комплексах, то орендар та орендодавець можуть піти один одному назустріч та не сплачувати орендну плату за період карантину (звісно, за умови, що магазин весь цей період не буде працювати). Це може бути зроблено повідомленнями від власників таких центрів.
Якщо домовитись не вийде, то варто таки повідомити орендодавця про форс-мажор, звернутись до ТПП України, отримати сертифікат та вирішувати долю суми орендної плати за цей період без штрафів за її своєчасну несплату.
Договори поставки
Зараз на своїх сторінках у соцмережах основні інтернет-магазини та служби кур’єрської доставки намагаються всіх заспокоїти та вказують на те, що посилки, листи, інші відправлення будуть доставлятись у строк. Щоправда, із застереженням про застосування всіх заходів особистої гігієни та інших засобів безпеки при спілкуванні з кур’єрами.
Тож наразі, коли ми говоримо про поставки у внутрішньому сполученні України, мало би бути без змін. Втім, ми цілком розуміємо, що у зв’язку з введенням карантину відповідні заходи можуть вводитись й на підприємствах автоперевізників, у т. ч. через брак працівників, які можуть перебувати на карантині через підозру у захворюванні на коронавірус.
Тому, якщо карантин впливає на своєчасне виконання перевезень, ми також би радили звертатись до ТПП України за відповідним сертифікатом про засвідчення форс-мажору. І, звісно, попереджати клієнтів про можливі затримки.
ЗЕД-контракти
Ось ця сфера викликає найбільше занепокоєння. На початку статті ми вказували на обмеження авіаперельотів та закриття низки рейсів, закриття певної кількості митних постів. Порти в Україні нараз не закриті, лише ввели особливі застережні заходи. І це все напряму впливає на авіа- та автомобільні перевезення. Тому всі затримки поставок на період карантину також вимагають підтвердження відповідним сертифікатом.
Штрафні санкції за порушення строків виконання договору
Тут варто розуміти, що договірні зобов’язання виконуються протягом певного часу, що або зачіпає період введення карантину, або ні. Втім, так чи інакше, прострочення поставки товару, надання послуг чи виконання робіт має все ж бути пов’язано з періодом карантину. Наприклад, якщо поставка товару мала відбутись до 10.03.2020 р., а реальна поставка була лише 28.03.2020 р., то просто послатись на форс-мажор буде недостатньо.
Навіть за наявності сертифікату до ТПП ви маєте вказувати лише ті обставини, які унеможливили виконання договірних зобов’язань у встановлений договором чи законом строк.
Мало того, ви маєте підтвердити їх документально. Перелік відповідних документів наведений у п. 6.9 Регламенту ТПП України.
Обставиною, яку слід буде підтвердити, може бути закриття з митного посту чи відмова від пропуску у зв’язку з його закриттям, що змусило перетинати кордон через інший пост та викликало затримку у ввезенні товару на територію України. Затримку також може викликати й закриття митного посту в іншій країні — відправника чи транзиту.
А чи можна буде зобов’язання за договором зовсім не виконувати у зв’язку із пандемією коронавірусу?
Настання форс-мажорних обставин не вказує на припинення, зупинення чи можливість не виконувати основні договірні зобов’язання. Форс-мажор звільняє лише від штрафних санкцій, іншої відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання зобов’язань за договором.
Але якщо форс-мажор триває більше трьох місяців (може бути інший строк), то сторони (одна зі сторін) можуть відмовитись від договору. Втім, знову ж таки, сторони можуть домовитись (додатковою угодою) про зміну умов та порядку виконання договору.
Якщо у договорі відсутні застереження про форс-мажор
Відповідно до ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідні положення щодо непероборної сили наведені й у ст. 218 ГКУ.
Втім, є спеціальні випадки, коли форс-мажор звільняє від відповідальності, зокрема:
- щодо якості товару (ч. 2 ст. 679 ЦКУ),
- щодо порушення зобов’язань у наданні послуг (ч. 1 ст. 906 ЦКУ),
- у разі затримки перевезення пасажирів (ч. 1 ст. 922 ЦКУ).
Однак навіть у разі відсутності в укладеному договорі застережень про форс-мажор, їх перелік, підтвердження (ст. 14-1 Закону про ТПП) та звільнення від відповідальності (ст. 617 ЦКУ) передбачені чинним законодавством та можуть бути застосовані сторонами незалежно від наведення відповідних положень у тексті договорів.
Але це українське законодавство. Чи поширюється воно на ЗЕД-відносини?
У ЗЕД правила обчислення строків позовної давності мають визначатися згідно з нормами того права, яким регламентується відповідний договір. При цьому учасники правовідносин можуть самостійно обрати право, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Але щодо форс-мажору, причиною якого стала пандемія коронавірусу, треба враховувати один нюанс.
З одного боку, відповідні заходи безпеки, які введені в Україні лише зараз, вже діють певний час в інших країнах — і не лише в ЕС. І це не може не впливати за виконання ЗЕД-контрактів з боку партнерів-нерезидентів («Форс-мажорні» обставини передбачені ст. 79-80 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, яка застосовується її державами-учасницями). З іншого боку, треба враховувати те, що далеко не всі країни містять на законодавчому рівні закріплені правила поведінки сторін у разі настання форс-мажору та їх наслідки. Тому контрагенти вказують перелік таких обставин безпосередньо у договорі (форс-мажорні застереження). Якщо він відсутній, то ситуація може значно ускладнитись — обране сторонами право країн, яке має застосовуватись у спорах між сторонами, може не врятувати. Тоді варто вирішувати наслідки встановлених обмежень іншими країнами через коронавірус шляхом переговорів або звернення до суду.
Наталія Канарьова