Багато спорів викликала ситуація із виплатою вихідної допомоги при ліквідації державного органу. Після того, як така підстава для припинення державної служби виокремилась у в п. 11 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу), постало питання: а чи слід у такому випадку виплачувати вихідну допомогу за ч. 4 цієї ж статті? Аргументом «проти» було те, що п. 11 ч. 1 ст. 87 Закону про держслужбу не загаданий у ч. 4 цієї статті, а отже вихідна допомога не надається.

Право на вихідну допомогу приходилось буквально відвойовувати.

Однак тепер можна зітхнути з полегшенням — завдяки Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 р. № 440-IX (далі — Закон № 440).

Тепер у ч. 4 ст. 87 Закону про держслужбу чітко і ясно сказано, що у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1¹ ч. 1 цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Так, вам не здалося. Вихідну допомогу ще і збільшили удвічі.

І це ще не всі приємні новини.

Нагадаємо: нещодавно законодавці послабили захист державних службовців на рівні КЗпП. Зміни, які вніс Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 р. № 378-IX, торкнулись і державних службовців. Зокрема у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів, а не за 2 місяці, як у загальному випадку. А також у цьому випадку за КЗпП держслужбовцям нема необхідності пропонувати іншу вакантну.

Завдяки Закону № 440 у ч. 3 ст. 87 Закону про держслужбу також додали норму, згідно з якою суб’єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1¹ ч. 1 цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. При цьому суб’єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). У той же час не діють норми загального трудового законодавства щодо необхідності отримання згоди на звільнення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Паралельно ще й уточнили: у разі, якщо наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця видається у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки, то оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом 7 днів з дня звільнення. Нагадаємо, що датою звільнення є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Описані зміни діють з 13.02.2020 р.

Катерина Жиленко