КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 24 червня 2016 р. № 393
Київ

Про затвердження Порядку
проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 13 травня 2020 року № 366)

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, що додається.

ПОРЯДОК
проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу (далі — службове розслідування) Нацдержслужбою або її територіальним органом (далі — уповноважений орган) за фактом подання скарги державного службовця у разі порушення його прав, встановлених Законом України «Про державну службу» (далі — Закон), або створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі.

2. У цьому Порядку терміни «державний службовець», «керівник державної служби в державному органі», «суб’єкт призначення» вживаються у значенні, наведеному в Законі, а терміни «потенційний конфлікт інтересів», «реальний конфлікт інтересів» — у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання корупції».

3. Дія цього Порядку не поширюється на осіб, зазначених у частині третій статті 3 Закону.

4. За фактом подання скарги державного службовця проводиться службове розслідування з підстав, передбачених пунктом 1 цього Порядку:

Нацдержслужбою — в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

територіальним органом Нацдержслужби — в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, мм. Києва і Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення.

5. Службове розслідування за фактом подання анонімної скарги не проводиться.

6. З метою перевірки фактів, зазначених у скарзі державного службовця, уповноважений орган може залучати до проведення службового розслідування відповідних фахівців, крім посадових осіб державного органу, що особисто заінтересовані в його результатах, а також посадових осіб прямо підпорядкованих керівникові державної служби в державному органі чи державному службовцеві вищого органу, що порушив права державного службовця, встановлені Законом, або створив перешкоди у реалізації таких прав.

7. Строк проведення службового розслідування становить не більш як один місяць.

У разі потреби (отримання відповіді від інших органів, відсутності з поважних причин керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, стосовно якого проводиться службове розслідування (далі — державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування) зазначений строк може бути збільшений уповноваженим органом, але не більш як до двох місяців.

Строк проведення службового розслідування включає час вивчення, проведення аналізу та оцінювання матеріалів службового розслідування, підготовки та підписання висновку щодо його проведення.

Строк проведення службового розслідування не включає часу тимчасової втрати працездатності державним службовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, його перебування у відпустці або службовому відрядженні, відсутності з інших поважних причин, а також часу ознайомлення з висновком щодо проведення службового розслідування.

8. Уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати надходження скарги державного службовця приймає рішення про проведення службового розслідування або відмову в розгляді скарги.

У скарзі державного службовця повинно обов’язково зазначатися:

найменування та адреса уповноваженого органу, до якого подається скарга;

інформація про державного службовця:

— прізвище, ім’я та по батькові;

— найменування посади;

— зворотна адреса;

прізвище, ім’я та по батькові, найменування посади керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу;

факти, що призвели до порушення прав державного службовця, встановлених Законом, керівником державної служби в державному органі чи державним службовцем вищого органу або створення перешкод у їх реалізації;

вимога про проведення службового розслідування;

наявні у державного службовця рішення, які приймалися за результатами розгляду його скарг (висновки щодо проведення службових розслідувань), або їх копії.

9. Уповноважений орган приймає рішення про відмову в розгляді скарги в разі, коли скарга подана з порушенням вимог, передбачених пунктом 8 цього Порядку.

Таке рішення доводиться до відома державного службовця уповноваженим органом у письмовій формі із зазначенням підстав, а також порядку оскарження рішення.

10. Рішення про проведення службового розслідування оформляється наказом уповноваженого органу, копія якого надсилається суб’єктові призначення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.

11. У наказі про проведення службового розслідування зазначається:

підстава для проведення службового розслідування;

предмет службового розслідування;

прізвище, ім’я та по батькові, найменування посади державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування;

дата початку та закінчення службового розслідування;

склад комісії з проведення службового розслідування із зазначенням її голови.

12. Комісія з проведення службового розслідування утворюється у складі не менше трьох осіб.

Членам комісії забороняється розголошувати інформацію про проведення службового розслідування.

У разі коли службове розслідування стосується інформації з обмеженим доступом, таке розслідування проводиться з урахуванням положень Законів України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» і «Про доступ до публічної інформації» за відповідними правилами діловодства.

Керівник уповноваженого органу або його заступник відповідно до розподілу обов’язків контролює роботу комісії з проведення службового розслідування.

13. Для проведення службового розслідування оформляється доручення у двох примірниках. Один примірник видається керівникові державної служби в державному органі, в якому проводиться службове розслідування, а другий залишається у членів комісії з проведення службового розслідування.

Доручення підписується керівником уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу.

У дорученні зазначається дата видачі; найменування органу, який його видав; реквізити наказу; прізвище, ім’я та по батькові, найменування посади державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, предмет службового розслідування; дата початку та закінчення службового розслідування; прізвище та ініціали, найменування посади членів комісії з проведення службового розслідування.

14. Перед початком службового розслідування члени комісії з його проведення вручають під розписку керівникові державної служби в державному органі, в якому проводиться службове розслідування, а у разі його відсутності особі, яка виконує його обов’язки, доручення та копію наказу про проведення службового розслідування.

Керівник державної служби в державному органі, а у разі його відсутності особа, яка виконує його обов’язки, зобов’язані ознайомитися із дорученням та копією наказу про проведення службового розслідування і проставити на другому примірнику доручення підпис із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, найменування посади, дати і часу ознайомлення.

Керівник державної служби в державному органі, в якому працює державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, зобов’язаний забезпечити роботу комісії з його проведення (надавати за вимогою членів комісії інформацію та копії документів, а у разі потреби та можливості належне приміщення, необхідну техніку та витратні матеріали до неї, засоби зв’язку, транспортні засоби).

У разі відмови керівника державної служби в державному органі або особи, яка виконує його обов’язки, від ознайомлення з дорученням та копією наказу, відмови у допуску членів комісії з проведення службового розслідування до його проведення або не забезпечення роботи комісії члени комісії складають відповідний акт у двох примірниках та невідкладно доповідають про це керівникові уповноваженого органу з метою вжиття заходів до усунення перешкод для проведення службового розслідування.

Уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати складення акта про відмову надсилає суб’єктові призначення керівника державної служби в державному органі другий примірник такого акта разом з обґрунтуванням необхідності ініціювання дисциплінарного провадження стосовно:

державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», — Комісією з питань вищого корпусу державної служби;

державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», — дисциплінарною комісією відповідного державного органу.

Про обставини, що перешкоджають або унеможливлюють проведення службового розслідування, уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати складення відповідного акта письмово повідомляє державному службовцеві, який подав скаргу, та роз’яснює йому порядок оскарження фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації відповідно до законодавства.

15. У разі продовження строку проведення службового розслідування члени комісії з його проведення зобов’язані пред’явити керівникові державної служби в державному органі, в якому проводиться службове розслідування, доручення та наказ про продовження такого строку.

16. Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків відповідно до вимог статті 72 Закону.

17. Члени комісії з проведення службового розслідування мають право:

1) одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб щодо обставин, які стали підставою для його проведення;

2) одержувати від підрозділів державного органу чи за вимогою членів комісії від інших органів необхідні документи (їх копії) для ознайомлення;

3) одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються проведення службового розслідування;

4) вести протокол засідання комісії;

5) використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації), аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень.

18. Члени комісії з проведення службового розслідування зобов’язані:

1) дотримуватися положень Конституції та законів України, інших актів законодавства;

2) повідомити державному службовцеві, стосовно якого проводиться службове розслідування, про його права і обов’язки до початку службового розслідування;

3) не втручатися у діяльність державного органу, в якому проводиться службове розслідування;

4) не розголошувати інформації з обмеженим доступом, яка стала їм відомою під час проведення службового розслідування;

5) долучати до матеріалів службового розслідування документи та/або їх копії, отримані під час його проведення;

6) надати для ознайомлення державному службовцеві, стосовно якого проводиться службове розслідування, висновок щодо його проведення, а на його вимогу — матеріали службового розслідування;

7) запропонувати у разі незгоди державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, з висновком щодо його проведення подати письмові зауваження.

19. До складу комісії з проведення службового розслідування не можуть бути включені особи, в яких наявний потенційний конфлікт інтересів.

У разі виникнення у члена комісії з проведення службового розслідування реального конфлікту інтересів керівник уповноваженого органу приймає рішення про його виключення із складу комісії з одночасним включенням до її складу іншої особи.

20. Члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність за повноту і об’єктивність висновку щодо його проведення та за розголошення інформації, яка стала відома їм під час проведення службового розслідування.

21. Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення (в тому числі письмові), а також документи та матеріали і їх копії щодо обставин, які досліджуються;

2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів службового розслідування документів, додаткових пояснень від осіб, яким відомі обставини, які досліджуються;

3) бути присутнім під час вжиття відповідних заходів;

4) подавати скарги на дії членів комісії з проведення службового розслідування керівникові уповноваженого органу або до суду;

5) звертатися з обґрунтованим письмовим клопотанням до голови комісії з проведення службового розслідування або керівника уповноваженого органу про виключення із складу комісії осіб, які особисто заінтересовані у результатах такого розслідування;

6) ознайомитися після завершення службового розслідування з його висновком та матеріалами;

7) подавати зауваження під час проведення службового розслідування та до висновку щодо його проведення.

22. За результатами службового розслідування складається висновок щодо його проведення, в якому зазначаються:

1) прізвище, ім’я та по батькові, найменування посади, рік народження, освіта, стаж державної служби державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування;

2) факти, які стали підставою для проведення службового розслідування;

3) обставини і причини вчинення дії або бездіяльності;

4) заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, подані під час проведення службового розслідування, обґрунтована інформація про їх задоволення чи відхилення;

5) дані про наявність або відсутність у діях державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, дисциплінарного проступку та підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності;

6) обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування;

7) вимога щодо безумовного поновлення порушених прав державного службовця, встановлених Законом, або усунення перешкод у їх реалізації.

23. Висновок щодо проведення службового розслідування підписується членами комісії з його проведення та надається для ознайомлення державному службовцеві, стосовно якого проводилося службове розслідування.

Члени комісії з проведення службового розслідування мають право викласти свою окрему думку щодо питань, пов’язаних з його проведенням, яка додається до висновку та є його невід’ємною частиною.

Про дату і місце ознайомлення з висновком щодо проведення службового розслідування державний службовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, повинен бути письмово повідомлений не пізніше ніж за один робочий день.

Ознайомлення державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, з висновком щодо його проведення здійснюється протягом одного робочого дня після підписання зазначеного висновку членами комісії з проведення службового розслідування у присутності не менше 50 відсотків її складу.

Державний службовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, підписує висновок щодо його проведення, а у разі відмови від його підписання члени комісії з проведення службового розслідування складають відповідний акт, який додається до висновку та є його невід’ємною частиною.

Під час ознайомлення з висновком щодо проведення службового розслідування державний службовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, може висловити до нього свої письмові зауваження, які додаються до висновку та є його невід’ємною частиною.

У разі коли під час ознайомлення з висновком щодо проведення службового розслідування до нього не висловлені зауваження або державний службовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, не прибув у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомив про причини своєї відсутності, висновок вважається таким, що не має зауважень, про що члени комісії з проведення службового розслідування складають відповідний акт, який додається до висновку та є його невід’ємною частиною.

У разі неможливості державного службовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, ознайомитися з висновком щодо його проведення у зв’язку з поважними причинами (хвороба, відрядження, відпустка) він має право ознайомитися з висновком після припинення дії обставин, які перешкоджали ознайомленню.

24. У разі виявлення уповноваженим органом за результатами проведення службового розслідування фактів порушення державним службовцем, стосовно якого проводилося таке розслідування, прав державного службовця, встановлених Законом, або створення перешкод у реалізації таких прав державний службовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, притягається до відповідальності у порядку, встановленому законом, порушені права підлягають безумовному поновленню, а перешкоди — усуненню.

Копія висновку щодо проведення службового розслідування, складеного уповноваженим органом, надсилається суб’єктові призначення для ініціювання дисциплінарного провадження стосовно:

державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», — Комісією з питань вищого корпусу державної служби;

державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», — дисциплінарною комісією відповідного державного органу.

Копія висновку щодо проведення службового розслідування також надсилається державному службовцеві, який подав скаргу, та державному службовцеві, стосовно якого проводилося службове розслідування.

25. Висновок щодо проведення службового розслідування з відповідними документами зберігається в уповноваженому органі відповідно до правил діловодства.

26. У разі виявлення за результатами службового розслідування ознак злочину або адміністративного правопорушення уповноважений орган повідомляє відповідним правоохоронним органам в установленому порядку.

____________