Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Звільнення як наслідок втрати довіри: новий законопроект та практика ВС
Новини
24.12.2019
Звільнення як наслідок втрати довіри: новий законопроект та практика ВС
 

Верховний Суд пояснив, коли звільнення з підстав втрати довіри може вважатися обґрунтованим.

Як вже повідомлялося, до Верховної Ради України подано законопроект № 2584 про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення. Так, проектом закону регламентується порядок звільнення працівника внаслідок втрати до нього довіри з боку роботодавця.

Нагадаємо, відповідно до пункту 2 статті 41 КЗпП України трудовий договір з працівником може бути припинений у разі вчинення винних дій особою, яка безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо є підстава для втрати довіри до нього з боку власника (або уповноваженого ним органу).

З аналізу вказаної правової норми можна зробити висновок, що на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України можуть бути звільнені працівники, з якими при прийнятті на роботу був укладений договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених їм цінностей. Це також стосується працівників, на яких матеріальна відповідальність покладається відповідно до чинного законодавства. Однак, коло працівників, які підпадають під дію п. 2 ст. 41 КЗпП України, не обмежується вищеназваними категоріями працівників. Для розірвання трудового договору за вказаною підставою не має значення, в якому розмірі на цих працівників могла бути покладена матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну власнику або уповноваженому ним органу.

Позиція Верховного Суду щодо звільнення з підстав втрати довіри, зокрема, у справі № 521/4221/16-ц, зводиться до наступного: «Вирішуючи питання щодо віднесення особи до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з’ясувати:

  • чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків позивача;
  • чи має виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей».

Отже, розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов:

  • безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
  • винна дія працівника;
  • втрата довіри до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Як зазначив Верховний Суд, вказана правова норма не передбачає обов’язкового настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов’язкової умови для звільнення працівника.

Тобто звільнення з підстави втрати довір’я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Вас може зацікавити

Книга обліку
руху трудових книжок
і вкладишів до них

Придбати

Посібник
«Прийняття та звільнення:
законодавство та практика»

Придбати

Книга обліку
наказів з персоналу
 

Придбати

 
Судово-юридична газета

Переглядів: 3514 Версія для друку
 
Дивіться також:
Середня зарплата для бронювання працівників у січні 2026 року: як розрахувати?
Чи втратять донори право на день відпочинку після 26 січня?
Чи може особа з інвалідністю працевлаштуватися за сумісництвом?
Перерахунок пенсії деяким категоріям громадян
Підвищено мінімальний і максимальний розміри допомоги по безробіттю
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: правила й вимоги з 2026 року
Зразок супровідного листа до ТЦК про зміну облікових даних
Трудове право-2025: як змінилася практика звільнень, мобілізації, дистанційної роботи?
Уряд схвалив проект Трудового кодексу: що зміниться для працівників та роботодавців?
Затверджено показник середньої зарплати за листопад 2025 року
Списки персонального військового обліку на 2026 рік: які зміни врахувати?
П’ять кроків до затвердження графіка відпусток
Працівник з інвалідністю: основне та/або сумісництво у нормативі
Обов’язкова квота на працевлаштування працівників без досвіду
Чи потрібно видавати наказ про припинення строкового трудового договору?
Військово-облікові документи: оновлені вимоги до військового обліку
Термін давності для використання щорічних відпусток
Чи можна проводити «зовнішнє» звіряння з ТЦК та СП електронною поштою?
Чи є мобінгом безпідставне позбавлення працівника премії?
Умови призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Що варто знати про скорочення працівників
Нові правила виходу на пенсію у 2026 року
Вагітні працівниці: трудові права та гарантії
Трудова книжка: яка вона в країнах ЕС?
Інформація про кількість військовозобов’язаних: хто і як подає в разі бронювання працівників?
Страховий стаж за кордоном: як українцям не втратити пенсію?
З 1 січня зміняться правила працевлаштування осіб з інвалідністю
Звільнення за угодою сторін: що має знати працівник?
Як правильно встановити працівнику 0,75 ставки?
Перевірки ПФУ за новими правилами: критерії ризиків, умови допуску та наслідки
Прийняття на роботу з повною матеріальною відповідальністю: зразки документів
7 міфів про звільнення працівників, у які вірять роботодавці
Мінекономіки про зміни у механізмі бронювання працівників
Як зміняться виплати на дітей з 1 січня 2026 року?
Бронювання працівників: нові процедури, контроль за лімітами, анулювання відстрочок
Затверджена Зміна № 16 до Класифікатора професій
Мінімальну зарплату пропонують підвищити до 20 000 грн
Роботодавцям дали додатковий час на кадрові повідомлення до ПФУ
Що буде з працівником після закінчення 45 днів бронювання?
Чи обов’язково складати графік відпусток в період дії воєнного стану?
Умови застосування підсумованого обліку робочого часу
Трудовий кодекс передається до Уряду: що він містить?
Внутрішній сумісник у графіку відпусток
Штрафи Держпраці за порушення трудового законодавства у 2026 році
Оновлений Порядок бронювання: докладно про зміни
Записи про звільнення у трудову книжку: приклади
Які документи повинен надати працівник під час працевлаштування?
Штатний розпис-2026: відмовлятися точно не варто
Правило 45 днів і «проблемні» документи: детально про зміни в бронюванні працівників
Чи можна прийняти на роботу працівника, у якого відсутня відмітка про ВЛК?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com