Законодавством не передбачено укладення між суб’єктом господарювання та найманим працівником договору на стажування та прийняття працівника на стажування. Тож безоплатно використовувати найману працю, називаючи її «стажуванням» не можна, окрім двох випадків, визначених у законодавстві.

Хто може проходити стажування:

• Студенти. Відповідно до ст. 29 Закону «Про зайнятість населення», право проходити стажування за професією (спеціальністю) на підприємствах всіх форм власності, виду діяльності та господарювання, у вільний від навчання час мають студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, за якою здобувається освіта. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки. Порядок укладення договору про стажування та типова форма такого договору затверджена постановою КМУ від 16 січня 2013 р. № 20.
  
  
• Безробітні. Окрім того, громадяни, які мають офіційний статус безробітного можуть проходити стажування — професійне навчання працівників на виробництві, на тому чи іншому підприємстві, після закінчення якого, підприємство зобов’язується працевлаштувати такого працівника.

В будь-якому іншому випадку роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботу у встановленому порядку — з першого дня виконання ним трудової функції. Трудовий договір між ФОП і найманим працівником укладається виключно у письмовій формі. Без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДПС, працівник не може бути допущений до роботи.

Роботодавець також може встановити для працівника випробувальний термін. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, керівником може встановлюватись випробування. Відповідно до ст. 26 КЗпП, умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття цього працівника на роботу. У період випробування на таких працівників поширюється всі вимоги законодавства про працю.

Випробувальний термін не може перевищувати 3 місяців (а в окремих випадках, за погодженням з профспілкою — 6).

В іншому випадку роботодавцю загрожуватиме штраф.