Статтею 55 КЗпП України забороняється залучення до роботи в нічний час деяких категорій громадян: вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176 КЗпП України); осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192 КЗпП України); інших категорій працівників, передбачених законодавством.
Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею 175 КЗпП України.
Забороняється залучення вагітної жінки до виконання нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення її у відрядження з того часу, з якого стало відомо про вагітність, тобто незалежно від строку вагітності. Ця гарантія поширюється на вагітних жінок протягом усього періоду вагітності. Підставою для заборони виконання зазначених робіт є довідка відповідної медичної установи про вагітність.
Заборона залучення до робіт у нічний час стосується всіх жінок, що мають дітей віком до трьох років. До них належать також жінки, що усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку.
Не заборонена робота жінок у нічний час на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.
Вагітні жінки, незалежно від строку вагітності, і жінки, які мають дітей віком до 12 років, не повинні залучатися до чергування на підприємствах і в установах після закінчення робочого дня, в нічний час, а також у дні щотижневого відпочинку і святкові дні.
Оскільки законодавство не пов’язує вимогу про заборону нічної праці для певних категорій працівників обов’язково з роботою протягом усієї зміни, слід вважати, що ці працівники не повинні залучатися до роботи в нічний час і в тих випадках, коли на нічний час припадає лише частина зміни.
Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. Тому, оскільки забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних робіт, якщо вечірня зміна хоча б частково припадає на час після 22 години, вони не повинні працювати в такій зміні.
До інших категорій працівників, яких забороняється залучати до нічних робіт, належать, зокрема, працівники, що захворіли на туберкульоз і підлягають за висновком ЛКК звільненню від роботи в нічний час.
Стан здоров’я працівників значною мірою залежить від умов праці на виробництві. З метою оздоровлення умов праці знижено питому вагу нічних робіт на підприємствах. Дослідження вчених-фізіологів показують, що робота у нічний час менш природна і сприятлива для здоров’я, ніж робота вдень, оскільки вона вимагає від організму активної діяльності в той момент, коли його фізіологічні функції значно нижчі денного рівня. Тому законодавством передбачено обмеження нічних робіт рамками їх гострої потреби.
Проте робота в нічний час на виробництвах з безперервним технологічним процесом, в деяких медичних установах, організаціях зв’язку, транспорту та на інших підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, є неминучою.
У статті 55 КЗпП України йдеться про недопустимість залучення жінок до робіт у нічний час, крім тих галузей господарства, де це викликається гострою потребою.
Інваліди повинні бути працевлаштовані відповідно до рекомендації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Рішення МСЕК про види та умови праці інвалідів є обов’язковими для керівників підприємств, установ, організацій, які є відповідальними за виконання рекомендацій МСЕК (стаття 69 Основ законодавства України про охорону здоров’я).
Підприємства, установи, організації, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством (Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).
Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172 КЗпП України).
Враховуючи, що залучення працівників, зазначених частиною першою статті 55 КЗпП України, до роботи в нічний час не допускається, відмова цих працівників від виконання такої роботи не може розглядатися як порушення трудової дисципліни, незалежно від характеру трудових обов’язків.
Перший професійний журнал із вкладенням «Кадри. Гарячі запитання кадровика»! Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.