Після надходження до Управління Держпраці у Полтавській області скарги від приватної особи, посадові особи Управління, відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, провели інспектування діяльності фізичної особи-підприємця, на якого скаржились.

Інспекторам вдалося встановити, що ФОП використовує найману працю 28 працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виявлене порушення потягнуло за собою винесення уповноваженими посадовими особами постанови про накладення на підприємця штрафу у розмірі 3 505 320 грн.

Порушник, не погодившись із постановою, вирішив оскаржити її до Окружного адміністративного суду міста Києва. На його думку, ним не було допущено порушення вимог законодавства про працю, оскільки особи виконували роботи на підставі цивільно-правових договорів.

Суд проаналізував наявні в матеріалах справи копії цивільно-правових угод на виконання робіт, укладених позивачем із зазначеними особами, та актів прийому наданих послуг про те, що 28 працівників надавали послуги з прибирання приміщень по 3 години на день з понеділка по п’ятницю за щомісячну винагороду і дійшов висновку, що у цивільно-правових угодах не зазначено, який саме результат роботи повинні передати виконавці робіт замовнику, а процес такої праці не передбачає будь-якого кінцевого результату.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що зазначені вище угоди не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.

Відтак, з огляду на викладене, суд оголосив, що факт порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України під час розгляду справи знайшов своє підтвердження.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання