Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу статтею 94КЗпП України. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається Конституцією України ст. 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Заробітна плата згідно статті 115 КЗпП України виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки.

При звільненні працівника відповідно до статті 116 КЗпП України, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У випадку невиплати заробітної плати працівник має право звернутись до роботодавця з письмовою вимогою щодо виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифи на послуги.

У разі відмови провести сплату та компенсації, працівник має право звернутися до територіального органу Держпраці для проведення інспекційного відвідування суб’єкта господарювання, за невиплати заробітної плати.

При відмові виплатити заробітну плату або інші виплати, працівнику слід звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованої заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди. Відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник. Строку позовної давності звернення до суду про стягнення працівником невиплаченої заробітної плати не існує.

При зверненні до суду позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до чинного законодавства за порушення законодавства про оплату праці винні особи та суб’єкти господарської діяльності можуть притягатися до дисциплінарної, фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Вас може зацікавити
	Газета «Кадри і зарплата» Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти. Придбати видання